Під час дослідження ділянки, що відвели під будівництво обходу Трускавця, археологи знайшли пам’ятку, якій більше семи тисяч років. У давнину тут було поселення представників культури лінійно-стрічкової кераміки – давнішої за трипільську. Про це Львівському порталу повідомили у Науково-дослідному центрі «Рятівна археологічна служба».
За два тижні досліджень науковці розкрили кілька об’єктів. Розмір найбільшої споруди сягав 23Х8 м – це характерний для цієї культури «довгий дім», що мав прямокутну форму і був збудований у вигляді опорно-стовпової конструкції.
«Припускаємо, що це було невелике поселення, можливо, тимчасова стоянка на декілька десятків людей. Вона одна з небагатьох, які досі виявлені на Прикарпатті. Люди, які тут жили, мандрували на великі відстані, можливо, перейшли Карпати. Ми знайшли відщепу з обсидіану, який потрапляв до нас зі Словаччини і Угорщини», – розповів керівник досліджень працівник «Рятівної археологічної служби» Олександр Сілаєв.
Основні знахідки на поселені – з кременю. Серед артефактів – серпи, тесло, заготовки ножів, фрагменти горщиків.
Культура лінійно-стрічкової кераміки – одна з найдавніших на території України, представники якої почали освоювати землеробство та скотарство. Свою назву вона отримала через специфіку орнаментування кераміки.
Археологічні дослідження на ділянці, відведеній під будівництво об’їзду Трускавця, розпочали наприкінці серпня. Їх виконує експедиція Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. Роботи проводять на пам’ятці, що виявили у 2018 році під час проєктування дороги.
«У цьому проєкті ми тісно співпрацюємо з дорожниками. Вже наступного року, сподіваємось, на нас чекає великий проєкт – дослідження перед будівництвом Північного обходу Львова, де злагоджена робота буде особливо важливою, оскільки строки будівництва, а отже і розкопок, будуть дуже стислими», – прокоментував директор «Рятівної археологічної служби» Олег Осаульчук.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Фото: «Рятівна археологічна служба»
Соломія Головіна