Стадіон „Торпедо” вже тривалий час відомий мешканцям нашого міста не як спортивний комплекс, а як ринок побутової техніки та комплектуючих. Тому, коли 20 квітня 2008 року він зустрів відвідувачів наглухо завареними металевими дверима, містом поповзли чутки про якісь таємні оборудки влади щодо земельної ділянки, на якій розташований цей спорткомплекс.
Цю таємницю пояснив власник стадіону „Торпедо” п. Перкін: „Ще у 2005 р. прийнята ухвала міськради про перенесення ринку зі стадіону та виділення для нього землі на перехресті вулиць Б. Хмельницького та Кукурудзяної. Однак мер А. Садовий і його радниця п. Погорєлова у червні 2006 р. пообіцяли підприємцям, які торгують на ринку, що у разі створення ними товариства, вони вирішать питання про скасування ухвал щодо виділення мені в оренду землі, а віддадуть цю землю їм. Відразу виникло ТзОВ “Підприємці “Торпедо”. Хіба це нормальні стосунки міської влади і бізнесу? Проект відведення земельної ділянки за новою адресою я виготовив ще на початку 2006 р. і надав для затвердження сесією міської ради. Але мер не вносив цього питання для розгляду депутатським корпусом майже півтора року на сесії ЛМР. Тоді вже я звернувся до суду, й у квітні 2007 р. суд зобов’язав п. Садового внести в порядок денний чергового пленарного засідання ради питання затвердження проекту відведення земельної ділянки. Мушу зауважити, що і це рішення львівський бургомістр вніс у порядок денний тільки після відкриття виконавчого провадження.
Нарешті 25 листопада 2007 року прийнято ухвалу про виділення ділянки та перенесення ринку з умовою її виконання у шестимісячний термін, а також сплати мною грошей за користування землею, що на вул. Б. Хмельницького — Кукурудзяній, де моя нога не ступала! Гроші я місту сплатив і почав в організованому порядку переносити торгові об’єкти, аж тут знову втрутилися райці мера в особі заступників голів Шевченківської та Личаківської райдержадміністрацій, підключивши до цього працівників МНС, санепідемстанції, міліції, які звинуватили мене у самоуправстві. На моє щастя, всі дозволи були чинні, і ця каральна команда залишила мене в спокої. В той же час від підприємців, адміністрації ринку надійшла інформація, що правовий позаштатний радник А.Садового
п. Погорєлова дала їм вказівку не переїжджати на виділені земельні ділянки, блокувати роботу адміністрації ринку з перенесення торгових об’єктів, а у випадку припинення функціонування ринку по вул. Золотій 20.04.2008 р. — перекрити рух транспорту по вул. Шевченка!
У разі невиконання мною ухвали сесії про припинення функціонування ринку на стадіоні та неосвоєння виділеної ділянки, мене позбавлять права на провадження бізнесу і тут, і там. Тому я виконав ухвалу — припинив діяльність ринку „Торпедо” та перевіз значну кількість кіосків на Кукурудзяну.
Але ця історія отримала несподіване продовження: ТзОВ „Підприємці “Торпедо”, сподіваючись на підтримку п. Садового, почали готувати собі „посадочний майданчик”, який межує із законно виділеною мені ділянкою землі. На цій площі були розташовані людські городи з квітучими плодовими деревами та обробленими грядками! Тракторами знесли все. Ніщо не зупинило бізнесменів, яким обіцяв підтримку міський голова, ані те, що в них не було юридично оформлених документів на користування ділянкою, ані дозволу на знищення зелених насаджень. По суті, я вважаю, відбулося захоплення земельної ділянки. Найцікавіше, що допомогу підприємцям в захопленні землі надала міська влада, виділивши для перевезення торгових павільйонів чотири евакуатори, які працювали з 1 до 3 травня”.
Віктор ЧАРНОМСЬКИЙ, "Ратуша"