„Упродовж року я вів переговори з багатьма політичними силами, в тім числі й з БЮТ. Але я вів переговори з самою Юлією Володимирівною, а не з її оточенням, якого я й не знав. Під час останньої зустрічі Юлія Володимирівна запропонувала мені 71-е місце, а Ігореві Насалику – 68. Сам номер для мене не був принциповим, бо він і так прохідний.
Справа у тому, що коли я побачив списки, то у мене склалося враження, що у чомусь Юлія Володимирівна не є самостійною фігурою, бо мені йшлося про команду з п’яти людей, які йшли зі мною та для них місця забракло. Зрештою, ми починали говорити удвох, а закінчували вчотирьох – з Бродським і Турчиновим. Що ж стосується моєї команди, то вони зараз мусять вибирати – якщо підуть зі мною, то я буду радий, а якщо ні – то не буду на них ображатися.
Що ж стосується того, з яким я піду на вибори, то ви про це дізнаєтеся наприкінці тижня. І якщо ця сила програє, то я ніколи більше до кінця життя не піду в політику. Якщо ж ця сила матиме підтримку в Галичині, то ми висунемо кандидата на мера, якому буде виділено серйозний каптіал від галицько-волинського фінансового бомонду і він зможе реалізувати певні проекти, які до цього ніхто не робив”.
