“Настав час повертати борги Львову” - "Львівська газета", 28 березня

|

Розмова з Тарасом Стецьківим, президентом НТКУ. Минулої п’ятниці гостем редакції “Львівської газети” був президент Національної телекомпанії, народний депутат Тарас Стецьків. Знаний політик, а віднедавна і телевізійний топ-менеджер поділився своїми міркуваннями стосовно майбутнього НТКУ та зупинився на найбільш гострих моментах сучасної політичної ситуації в державі.

– Ви прийшли в НТКУ як реформатор. Зрозуміло, що “Євробачення” дещо затінило зміни, які мають відбутися в телекомпанії. Але все ж, чи можна вже говорити, якою саме буде оновлена НТКУ за вашого президентства?

– Кінцевим етапом реформування УТ-1 і державного телебачення взагалі мало б стати створення суспільного телемовлення на кшталт того, яке існує у Великій Британії, Німеччині та Польщі. Після помаранчевої революції в суспільстві надто гостро відчутно попит саме на таку ідею, отже, нині найкращий час реалізовувати її.

Спершу мусимо пережити цунамі під назвою “Євробачення”. Але вже з квітня УТ-1 почне кардинально змінюватися. Відбудеться чіткий розподіл на творчих і технічних працівників. Ба більше, для всіх творчих кадрів проведуть двомісячний конкурс, який підсумує тестування (за прикладом ВВС). Після цього випробування частину працівників телекомпанії звільнять, а решта працюватимуть над оновленням каналу. Загалом моя стратегічна мета полягає в тому, аби ввести УТ-1 до трійки провідних державних каналів. Хоча я усвідомлюю, що для цього потрібен час, бо за місяць-другий такого якісного стрибка, звісно, не зробиш.

Реклама партнерів

– Паралельно з удосконаленням ефіру заплановано якісь зміни в самій структурі НТКУ?

– Зміна структури компанії – і юридичної, і фінансової – вкрай необхідна. Йдеться про те, щоб надати НТКУ статус державного підприємства, що дозволить підвищити працівникам заробітну платню й реформатувати доходи від реклами. Останні можуть з’явитися лише після того, як на каналі буде якісний продукт. Уже мав розмови з багатьма знаними українськими журналістами. Чимало з них погоджуються прийти на УТ-1, щоправда, за умови реалізації ідеї суспільного телемовлення.

Щодо мене особисто, то вважаю, що альтернативи суспільному телебаченню в Україні немає. Й або ми створюємо його тепер, або ніколи. Це ж ненормально, коли ніхто не дивиться Першого каналу. Правду кажучи, я його також не вмикаю. Увімкну лише тоді, коли нова команда зробить нормальний телепродукт.

“У “Порі!” влада вбачає серйозного конкурента”

– У якому форматі, на вашу думку, пропрезидентські сили підуть на вибори 2006 року?

– “Наша Україна” (колишня ПРП) найближчим часом увійде в лави новоствореної партії “Народний союз “Наша Україна”. Щодо самого процесу формування нової політичної сили, то він мені не подобається, оскільки є штучним. Із нього добряче стирчать вуха великого бізнесу. Але розуміємо, що довкола Президента формується команда, щоб виконати ту програму, яку він задекларував перед виборами. І, власне, тому ми готові бути частиною команди Віктора Ющенка, оскільки із самого початку разом. Проте, як на мене, в НСНУ не надто добрі перспективи в загальнонаціональному масштабі. Нині можна бути впевненим лише в тому, що новостворена партія Ющенка набере чимало голосів саме на Львівщині. Серед того, що мені не подобається, – поспіх, із яким створювали НСНУ, а також опора на губернаторів.

– А якою бачите перспективу блокування “Народного союзу “Наша Україна” зі структурами Литвина та Тимошенко?

– Правду кажучи, не думаю, що, власне, в такому блоці зазначені політичні сили підуть на парламентські вибори. Надто вже штучно виглядає цей альянс. Як на мене, то ймовірніше, БЮТ піде на вибори не з “Нашою Україною”, а з УНП Костенка.

– Якщо йдеться про можливу конфігурацію політичних сил перед парламентськими виборами, мусимо згадати й партію “Пора!”. До речі, чому її не реєструють?

– Я сам до кінця не можу зрозуміти, чому так відбувається. Партію “Народний союз “Наша Україна” зареєстрували за два тижні, а “Пору!”, яка подала документи в Мін’юст ще на початку лютого, досі не зареєстровано. Такі кроки не личать ні Мін’юсту, ні безпосередньо міністрові юстиції Роману Зваричу. Ймовірно, “Пору!” не реєструють тому, що бачать у ній прямого конкурента. Але сама ситуація не є нормальною. Втім, гадаю, навіть якщо реєстрація не відбудеться в терміни, які дозволили б “Порі!” брати участь у парламентській кампанії, ситуацію виправить суд.

– Говорячи про актуальну політичну ситуацію, неможливо оминути увагою проблеми злочину та кари. Суспільство наполегливо цікавиться, чи покарають тих, хто фальсифікував вибори, обкрадав державу в епоху Кучми.

– Зрушення обов’язково будуть. За моєю інформацією, вже цієї весни органи прокуратури передадуть на розгляд судів із два десятки резонансних справ, зокрема й проти Сергія Ківалова. Бо якщо сьогодні не покарати тих, хто фальшував вибори, завтра все може повторитися.

Інша річ, чому все відбувається так повільно. На мою думку, це пов’язано із зосередженням генпрокурора на двох-трьох резонансних справах, як-от убивство Гонґадзе. Розкриття цього злочину – справа честі, однак не треба забувати й про інші безчинства, скоєні представниками попередньої влади.

“30 мільйонів для Львова далися нам дуже тяжко”

– Очоливши НТКУ, ви, попри те, залишаєтеся народним депутатом…

– Я обов’язково здам свій мандат, як того вимагає закон. Однак наразі не вирішено питання довиборів, інакше, по-перше, “Наша Україна” може втратити в парламенті чимало місць через мажоритарників, які пішли у виконавчі структури. А по-друге, виборці не повинні страждати від відсутності депутата. Є ще багато питань, які слід вирішувати. Саме тому далі працює і моя приймальня для виборців. До речі, після зустрічі з вами їду на прийом виборців і працювати з громадянами. Ця робота триватиме.

– Окрім міської влади, проблеми Львова тією чи іншою мірою стосуються і народних депутатів. Показовою в цьому напрямку є робота із “вибивання” коштів на реконструкцію центральної частини міста.

– У бюджеті 2005 року на ці потреби передбачено 30 мільйонів гривень. Окрім того, є змога в перспективі отримати ще 20 мільйонів. До речі, це далося не легко. Хоча приятелюю з міністром фінансів Віктором Пинзеником, але мусив влаштовувати “міні-голодування” в його кабінеті. В підсумку нам таки вдалося “вибити” для Львова кошти. При цьому хочу наголосити на особливій заслузі моїх колег по парламенту Андрія Шкіля та Павла Качура.

Процес, скажу вам, проходив дуже тяжко. Адже нова влада задекларувала, що не дотуватиме великих міст, хоча раніше така практика існувала. Але для Львова новий уряд готовий був зробити виняток. І це зрозуміло, оскільки нині настав час віддавати борги місту, яке чи не найбільше доклалося до перемоги Віктора Ющенка, найактивніше включилося в перебіг помаранчевої революції та зробило суттєвий внесок у її розвиток.

Тепер головне, аби ці кошти раціонально використали. Не на прийняття та фуршети, а на реставрацію конкретних пам’яток архітектури. Я звернувся до депутатів-нашоукраїнців у міській раді, аби вони проконтролювали процес використання грошей. Та й сам не усунуся від контролю, адже ці фінанси далися дуже і дуже тяжко.

– Як оцінюєте лобістський потенціал міжфракційного об’єднання “Львів”?

– Правду кажучи, жалкую, що, не до кінця з’ясувавши ситуацію, пристав на пропозицію Андрія Шкіля й увійшов до цього утворення. Не думаю, що воно зможе принести конкретну користь. Тим паче, там такі люди, як Шурма… А загалом кожен депутат зі Львова – це самодостатня особистість, яка завжди непогано відстоювала інтереси Львова, долучалася до спілки, коли розглядали питання, які стосувалися Львова.

– Пане Тарасе, вас називають можливим кандидатом на крісло львівського мера. Це відповідає дійсності?

– Однозначно відповісти на запитання наразі не можу. Проте не відкидаю того, що братиму участь у боротьбі за посаду міського голови. Крім того, останнім часом доводилося робити чимало необхідних речей, які водночас не завжди відповідали бажанню мого серця. А от Львів для мене дуже багато означає, в моєму серці для нього завжди є місце.

Підготував
Роман Онишкевич

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.