6-го вересня у матчі зі збірною Грузії національна збірна України стартує у відбірковому циклі чемпіонату Європи 2008 року. Путівку на континентальну першість разом із іншими гравцями команди Олега Блохіна виборюватиме й капітан російського клубу „Крилья Совєтов” (Самара), один з найбільш відомих вихованців львівського футболу Андрій Гусін. Нагадаємо, що нещодавно Андрій хотів завершити виступи за національну дружину, але після розмови з партнерами по команді, головним тренером збірної Олегом Блохіним і президентом Федерації футболу України Григорієм Суркісом змінив своє рішення. Гусін народився у місті Золочів Львівської області і розпочинав кар’єру в командах „Авангард” (Жидачів), „Газовик” (Комарно), згодом виступав за “Карпати” (Львів), ЦСКА (Київ) і столичне „Динамо”. Кореспондент „Ратуші” зателефонував Андрію Гусіну і півзахисник збірної України, попри брак часу, погодився розповісти про себе і перспективи України у кваліфікації до Євро-2008:
– У групі з українцями гратимуть чемпіони і віце-чемпіони світу – збірні Італії і Франції. Які перспективи в України пробитися на континентальну першість?
– Ми вже продемонстрували, що вміємо грати добре у футбол. Планку ми підняли високо, тепер потрібно постійно тримати її на рівні, це важко. Значно складніше постійно доводити свою майстерність. Не хочу загадувати наперед, хтозна, як усе складеться. Але склад команди залишився, і якщо в усіх гравців і тренерів буде така ж мотивація, то, думаю, у нас дуже високі шанси вийти з групи і взяти участь у фінальній частині Євро-2008.
– Тренер збірної Грузії Клаус Топмеллер оприлюднив інформацію, що ваш колишній одноклубник по київському „Динамо” Кахабер Каладзе, швидше за все, не зможе зіграти з українцями. Це може вплинути на підсумковий результат зустрічі?
– Каха – дуже хороший гравець і важлива персона у збірній Грузії. Можливо, його відсутність і позначиться на діях команди. Загалом у грузинів дуже сильний склад команди. Для нас основне – аби усі були здорові. А як замінити Каладзе, нехай думає тренерський склад збірної Грузії. Каха – мій друг, і я бажаю йому якомога швидше одужати.
– Яке завдання перед початком відбіркового циклу чемпіонату Європи ставить перед збірною Олег Блохін?
– Безумовно, нам потрібно виходити з групи. Всі у команді цього бажають. Ми повинні довести, що успіх України на чемпіонаті світу у Німеччині був не випадковим і, що ми можемо грати у результативний футбол, який тішить уболівальників і нас.
– Під час останніх зборів команди, коли ви мали намір залишити збірну, навколо вашої персони був особливий ажіотаж. Журналісти ще не надокучили? Узагалі полюбляєте спілкуватися з пресою?
– Я постійно спілкуюся з журналістами. Хоча зараз багато працівників пера і диктофона хочуть якогось ексклюзиву. Кожен хоче, щоб я розповів щось йому особливе. А я майже всім кажу одне й те ж. Наприклад, з приводу наміру закінчити виступи у збірній, що я можу сказати особливого, нового?
Після будь-якої гри, незалежно від результату, я завжди даю коментарі. Спілкування з журналістами – частина моєї роботи. Намагаюся не відмовляти їм.
– Ви виступали в українському чемпіонаті, тепер виступаєте у російському. Який сильніший?
– Російська першість, однозначно, сильніша. Тут у футбол вкладають більше інвестицій. Середній рівень команд значно вищий. Ще у Росії багато класних легіонерів, які дійсно підсилюють чемпіонат. Їхні журналісти краще висвітлюють російські змагання, у більшій мірі, принаймі.
– Які побутові труднощі виникають в українця, що мешкає в Росії?
– Труднощів практично немає. Єдине – дуже скучаю за домом, за Києвом, де в мене є будинок. В Україні все рідніше, ближче до душі. У Самарі ж, загалом, мова така ж, люди дуже схожі. Проблем, які були б, якби, наприклад, виступав у Німеччині, у Росії не виникає.
– Більшість футболістів мають талісмани, які нібито допомагають їм перемагати. Чи маєте ви річ, яка приносить вам удачу?
– Ні, талісмана я не маю. Перед виходом на поле завжди перехрещуся, і все. Не маю і якоїсь особливої прикмети.
– Чим ще захоплюєтеся, окрім футболу? Яке маєте хобі?
– Люблю техніку різну і все що з нею пов’язано. Цікавлюся автомобілями. Намагаюся максимально розбиратися в усьому, що мене цікавить. У Самарі їжджу на клубній машині „Шевроле-Нива”, окрім того маю джип Nissan.
– Ви народилися у Золочеві, що на Львівщині. Чи часто навідуєтеся у це містечко?
– Зараз дуже рідко, бракує вільного часу. Для цього потрібно щонайменше 5 вільних днів. Це трапляється лише під час відпустки, коли хочеться відпочити, поїхати на курорт.
– Чи пригадаєте, як починали грати у футбол?
– Першими тренерами були мої батьки. На загал я мав дуже багато різних наставників і не можу когось виокремити. Коли розпочинав, часто змінював секції. Займався легкою атлетикою, футболом. Юнаком тренувався у „Карпатах”, у СКА.
Розмовляв Ярослав БІЛЯЧ, “Ратуша”
