У вівторок, 6 серпня, Львів проводжає в останню путь Івана Вику, Ігоря Шпека, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.
Чин похорону Ігоря Шпека розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 10:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.
Прощання і похорон захисника Івана Вики розпочнеться о 13:00 у селі Збиранка з родинного помешкання (вул. Нова, 11). Опісля похорон пройде в місцевому храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Поховають захисника на Голосківському цвинтарі.
Також завтра поховають ще одного військового, проте за бажанням родини інформація про це не розголошується публічно.
Біографічні довідки захисників
Іван Вика (27.06.2001 – 30.07.2024) – уродженець села Збиранка Львівської громади.
Навчався у Великогрибовицькому ліцеї, опісля вступив до Бучацького ліцею імені Святого Йосафата на Тернопільщині.
Працював у ТзОВ «Фуджікура аутомотів Україна-Львів». Був надзвичайно релігійною людиною, прислуговував у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у рідній Збиранці. За словами близьких, «був надзвичайно добрим і чемним юнаком».
Із початком повномасштабного вторгнення РФ, незважаючи на відсутність бойового досвіду, добровільно став на захист держави від російських загарбників. Воював на Донеччині у складі 31 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
В Івана Вики залишилися батьки та брат.
Ігор Шпек (30.11.1967 – 30.07.2024) був уродженцем села Дроздовичі Львівської області, проте багато років жив у Львові.
Навчався у школі імені о. Івана Могильницького у селі Міженець. Потім у Львові здобув кваліфікацію телерадіомеханіка. Згодом проходив військову службу на посаді командира відділення у лавах артилеристів у колишній Чехословаччині.
Після повернення зі служби працював спершу у ТзОВ «Орбіта-Імпульс», із 1998 року займався приватним підприємництвом у сфері надання послуг з ремонту техніки. Постійно удосконалював свої професійні навички. У вільний час захоплювався велоподорожами та футболом, був затятим прихильником клубу «Карпати». За словами рідних, був «надзвичайно доброю, світлою та веселою людиною, хорошим другом та чудовим сім’янином».
Із початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист держави від загарбників. Після проходження навчань виконував бойові завдання на Донеччині у складі 47 окремої механізованої бригади «Маґура» Сухопутних військ ЗСУ.
У Ігоря Шпека залишилися дружина, син та сестра.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба