У суботу, 25 травня, Львів проводжає в останню путь Олександра Рудського, Олега Ковця та Євгенія Кузнєцова, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Олександра Рудського та Олега Ковця поховають на Личаківському кладовищі, а Євгенія Кузнєцова – на Голосківському кладовищі.
Львів’ян закликають віддати останню шану загиблим військовим, а також утриматися від проведення розважальних і святкових заходів у цей час.
Біографічні довідки воїнів:
Львів’янин Олександр Рудський (04.03.1982 – 29.02.2024) навчався у ліцеї №37, потім – у Вищому професійному училищі №52 (сьогодні – Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту) за спеціальністю «Електрик-високовольтник».
У мирний час працював спершу на «Львівській залізниці», згодом – у ТзОВ «Барком». Рідні згадують його як добру, чуйну людину, люблячого батька і чоловіка.
Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист Батьківщини до лав 141 окремої піхотної бригади Сухопутних військ ЗСУ. Воював на південному напрямку фронту.
В Олександра Рудського залишилися батьки, дружина, двоє дітей та сестра.
Олег Ковць (16.10.1973 – 16.05.2024) був уродженцем села Дмитровичі Львівської області. У Львові жив із 1977 року.
Навчався у школі №42, потім – у Львівському СПТУ-50, де здобув спеціальність «монтажник радіоапаратури і приладів». Згодом здобув освіту слюсара з ремонту автомобілів. Був надзвичайно умілим водієм.
Після завершення навчання проходив військову службу у Хмельницькому та Вінниці.
Останнім часом займався меблярством, мріяв започаткувати власну справу. Захоплювався рибальством і футболом. За словами близьких, був доброю, чесною, справедливою людиною, справжнім життєлюбом. Завжди був готовий прийти на допомогу.
Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровольцем вступив до 103 окремої бригади територіальної оборони. Згодом боровся із окупантами в складі 116 окремої механізованої бригади першого механізованого батальйону Сухопутних військ ЗСУ. Воював на території Сумської, Запорізької, Донецької та Харківської областей. Обіймав посади командира взводу та командира відділення, беріг своїх побратимів та з великою турботою ставився до них.
В Олега Ковця залишилися мама, дружина, дві доньки, брат та онук.
Євгеній Кузнєцов (псевдо Студент) (03.07.1988 – 19.05.2024) народився у Києві.
У 2003 році закінчив школу №3 в Ірпені. Згодом здобув професію «столяр, реставратор виробів з дерева» у Львівському професійному ліцеї дизайну та будівництва. У 2012 році закінчив Національний лісотехнічний університет України.
Учасник подій під час Революції Гідності, до 2017 року виконував бойові завдання у зоні АТО у складі 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр» оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ.
Після повернення працював спершу у сфері надання послуг з охорони власності у Львові, згодом – у сфері деревообробки та виробництва меблів. За словами близьких, Євгеній Кузнєцов усього досягав самотужки та завжди прагнув справедливості, допомагав і ставав на захист кожного; був вірним і безстрашним воїном. Захоплювався історією, шахами, цікавився стародавніми цінностями.
Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ став до лав 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Виконував бойові завдання на Миколаївщині.
В Євгенія Кузнєцова залишилися дружина, донька та син, бабуся і брат зі сестрою.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Наталя Дуляба