У переддень Різдва, 24 грудня, християни всього світу збираються в родинному колі за Святою вечерею. Цей день є дуже значущим для вірян, адже саме в ніч 25 грудня з’явився на світ Ісус Христос і розпочалось сучасне літочислення.
Римо-Католицька Церква, більшість протестанських і православних церков, включаючи Константинопольску (крім Афона), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Грецьку і Українську святкують Різдво 25 грудня, за Григоріанським чи Новоюліанським календарем.
Чому Різдво святкують 25 грудня
Григоріанський календар запровадив Папа Григорій XIII у 1582 році. Більшість православних церков також відмовилися від юліанського календаря після Собору Вселенського патріарха у 1923 році, коли прийняли Новоюліанський календар. Новий календар відзначається високою точністю й практично збігався з григоріанським.
Водночас досі від старого юліанського календаря не відмовилася Російська православна церква (РПЦ), Єрусалимський патріархат, Грузинська й Сербська православні церкви. Із 1 вересня 2023 року і УГКЦ, і ПЦУ перейшли на новий календар для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії. Відтак Україна цього року вперше відмовилися від старого літочислення і різдвяні служби заплановані на 25 грудня.
Саме за новим літочисленням, Новий рік йде після Різдва, а не навпаки, і немає так званого Старого Нового року (із 13 на 14 січня – ред).
Святвечір – одне з найурочистіших християнських свят і заключним днем Різдвяного посту.
На Святвечір готуть 12 пісних страв – за кількістю апостолів у Христа. Як тільки на небосхилі з’являлася перша зірка, вся родина повинна сідати вечеряти. День надвечір’я завершує Пилипівський піст перед Різдвом, тому цього дня є строгий піст.
Цього дня прийнято попросити вибачення у людей, яких образили, а також пробачити всіх своїх ворогів.
Приготування до Святвечора
До Різдва в Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший, а в деяких місцевостях – останній сніп збіжжя (жита або пшениці) залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин з інших злаків і перев’язували одним двома, а інколи трьома перевеслами. Цей сніп, який нині більше відомий як «дідух», вносили до хати в навечірня Різдва Христового.
Традиційні в наш час ялинки в хатах українців з’явилися переважно аж у першій половині ХХ ст. Спочатку їх підвішували до сволока і лише згодом почали ставити на підлогу. Прикрашали ялинку свічечками, горішками, яблучками, медівниками або домашніми тістечками.
До свята мав бути наведений порядок і на подвір’ї, і в господі. Всі знаряддя повинні бути на своєму місці. Все, що було позичене, потрібно було повернути додому, але також і самому повернути позичене.
Поміж 12-ма стравами Святої Вечері на першому місці стоїть кутя. Це варена пшениця з медом, в яку господині часто додають меленого маку та подріблених волоських горіхів. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, а мед — символ вічного щастя святих у небі.
Поки господиня ставить страви на стіл, господар має нагодувати усю худобу, щоб вона теж була ситою на Святвечір. Символізм цього звичаю у тому, що худоба своїм диханням зігрівала новонародженого Ісусика.
Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина може сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей.
Перед вечерею зачиняються двері до хати, і вся родина стає до спільної молитви.
На святковому столі ставлять високу воскову свічку, яку не гасять весь вечір.
У Святвечір прийнято колядувати в родинному колі і не вживати алкоголю.
Нагадаємо, Львівський портал про традиції святкування Різдва у родині Івана Франка, страви на святковому столі та улюблену коляду письменника. Детальніше про це читайте у нашому матеріалі: «На Різдво до Франка».
А також про 12 пісних страв до Святвечора. Що здавна готують галицькі господині.
Колектив Львівського порталу щиро вітає вас зі Святвечором! Бажаємо добра і Божого Благословення в кожну домівку, а також здійснення найзаповітнішої мрії усім нам – перемоги над рашистами. І нехай наступне Різдво українські сім’ї зустрінуть вдома, в родинному колі, і всі наші Герої повернуся з перемогою живі та здорові.
Христос народився! Славімо Його! Слава Україні!
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Андрій Котенський