У Львові за рік всиновили лише 15 дітлахів. Сиріт-підлітків майже не всиновлюють

Підлітки, у яких немає батьків та близьких, і які перебувають в інституційних закладах, дуже не хочуть дорослішати, адже з кожним роком надії, що їх візьмуть у родину, стає все менше. За минулий рік у Львові всиновили лише 15 дітей, і лише одній із них виповнилося більше 11 років. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

На обліку в Службі у справах дітей Львівської міської ради перебуває 97 дітей, з них 64 дитини – це ті, кому більше 11 років. Проте потенційні усиновлювачі дуже мало цікавляться старшими дітьми.

«Минулоріч у нашій громаді було всиновлено 15 дітей. З них лише одна дитина віком старше 11 років. Потенційні усиновлювачі зазвичай хочуть взяти у сім’ю маленьку дитину, а про те, щоб взяти у родину підлітка, говорять мало», – каже в. о. начальника управління «Служба у справах дітей» Володимир Фридрак.

Діти сироти часто не радіють своєму дню народженню, бо вони стають на рік старшими і віддаляються від можливості отримати справжню сім’ю.

«Часто чую, що підлітки у свій день народження не радіють, що стають дорослішими, а сумують, бо кожні уродини наближають до того дня, коли слід вирішувати питання життя по-дорослому. Так, є такі, у кого є житло, часто в не прийнятному для проживання стані, і там можуть мешкати батьки, яких позбавили батьківських прав. Є різні ситуації, але зазвичай єдине рішення для цих дітей – це навчання та проживання у гуртожитку при закладі, куди вступають на навчання», – додає Володимир Фридрак.

До прикладу, у Центрі підтримки дітей при ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради проживають та навчаються 23 дитини. Це підлітки, з якими команда ліцею багато працює й у позаурочний час. Відтак діти часто діляться страхами та переживаннями з директоркою.

«Ці діти дуже хочуть мати сім’ї та мають великий страх когось впустити у своє серце. Проте, коли впускають, дарують багато любові. Ми дуже вболіваємо за кожну нашу дитину. Часто, коли вони вже в нас не навчаються та не проживають, телефонуємо їм. Інколи наша телефонна розмова є тою єдиною розмовою, в якій ними цікавляться, запитують як успіхи, як справи, як здоров’я.

Я часто кажу підліткам, що усі труднощі тимчасові, і навіть найпохмуріші дні життя минають… Тому багато говорю з тими, хто хоче всиновити дитину, щоб не боялися брати в родину підлітка. Так, це вже сформована людина, але його видно, як на долоні, всі його питання, стан здоров’я, всі таланти – вони перед вами – беріть та любіть. І насправді вони дуже відкриті до любові батьків, бо шукають її в кожному», – ділиться емоціями Жанна Харчун.

Як наголошують фахівці, важливо, щоб така дитина розуміла, яке майбутнє її чекає: де жити, куди повернутися після навчання, мала оточуючих, які завжди підтримають.

«Найважливіше, що може бути – це коли наша дитина виростає щасливою та успішною людиною, попри той болючий досвід, який довелось пережити у дитинстві. Нам так важливо знати і розуміти, що вони у гарних умовах, у гарному товаристві, проводять якісно час та планують своє майбутнє», – каже Володимир Фридрак.

За словами психологині Ірини Ферко, перед підлітками постає чимало питань.

«Перед ними постають багато питань, відповіді на які вони не знають. Куди йти далі? Що робити далі? З ким? Для чого? Для кого? Навіщо? Що таке доросле життя?

Тому їм вкрай важливо бути впевненими, що за ними двері не закриваються, а відкриваються нові можливості для розвитку та кращої якості життя», – пояснює Ірина Ферко, керівниця напрямку психологічної супервізії БФ «Рідні».

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.