6 січня, в переддень Різдва, християни збираються в родинному колі за Святою вечерею. Цей день є дуже значущим, адже саме 6 січня вночі з’явився на світ Ісус. Святий вечір є заключним днем Різдвяного посту.
Святвечір – одне з найурочистіших християнських свят. На Святвечір родина готує 12 пісних страв – за кількістю апостолів у Христа. Як тільки на небосхилі з’являлася перша зірка, вся родина повинна сідати за багатий стіл.
У Святвечір слід обов’язково попросити вибачення у людей, яких образили, а також пробачити всіх своїх ворогів.
Історія святкування надвечір’я перед празником Христового Різдва сягає перших віків християнства. Надвечірня празника Різдва має окрему богослужбу, що зветься Великі, або Царські часи, які уклав Єрусалимський Патріарх Софроній, де в псалмах та читаннях пророків зі Старого Завіту зібрано основні пророцтва відносно обіцяного Месії.
День надвечір’я завершує Пилипівський піст перед Різдвом, тому цього дня є строгий піст.
Приготування до Святвечора
До Різдва в Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший, а в деяких місцевостях – останній сніп збіжжя (жита або пшениці) залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин з інших злаків і перев’язували одним двома, а інколи трьома перевеслами. Цей сніп, який нині більше відомий як “дідух”, вносили до хати в навечірня Різдва Христового.
Традиційні в наш час ялинки в хатах українців з’явилися переважно аж у першій половині ХХ ст. Спочатку їх підвішували до сволока і лише згодом почали ставити на підлогу. Прикрашали ялинку свічечками, горішками, яблучками, медівниками або домашніми тістечками.
До свята мав бути наведений порядок і на подвір’ї, і в господі. Всі знаряддя повинні бути на своєму місці. Все, що було позичене, потрібно було повернути додому, але також і самому повернути позичене.
Між 12-ма стравами Святої Вечері на першому місці стоїть кутя. Це варена пшениця з медом, в яку господині часто додають меленого маку та подріблених волоських горіхів. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, а мед — символ вічного щастя святих у небі.
Поки господиня ставить страви на стіл, господар має нагодувати усю худобу, щоб вона теж була ситою на Святвечір. Символізм цього звичаю у тому, що худоба своїм диханням зігрівала новонародженого Ісусика.
Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина може сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей.
Перед вечерею зачиняються двері до хати, і вся родина стає до спільної молитви.
На святковому столі ставлять високу воскову свічку, яку не гасять весь вечір.
У Святвечір прийнято колядувати в родинному колі і не вживати алкоголю.
Нагадаємо, Львівський портал про традиції святкування Різдва у родині Івана Франка, страви на святковому столі та улюблену коляду письменника. Детальніше про це читайте у нашому матеріалі: «На Різдво до Франка».
Колектив Львівського порталу щиро вітає вас зі Святвечором! Бажаємо всім відкрити серця, і насолодитися близькістю рідних. Затишку, добра і Божого Благословення.
Христос народився! Славімо Його!
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
Вероніка Рой