ОСТАННІ НОВИНИ

Прем’єра «Лис Микита» зібрала аншлаг у Львівській опері

Соломія Головіна

|

Людо-звірі в неймовірних костюмах та масках, феєрія світла, 3D-анімація, оркестр з трембітою, бандурою і цимбалами, повітряні гімнасти. Так у Львівській національній опері 20 лютого відбулася прем’єра «Лиса Микити» за однойменною поемою Івана Франка. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі театру.

 

Ця сучасна опера для сімейного перегляду втілена в оригінальному трактуванні режисера та лібретиста, генерального директора – художнього керівника Львівської опери Василя Вовкуна. Він пояснив, що постановка – справжній сімейний бестселер: вона буде цікавою і малим, і дорослим глядачам, адже в дійстві органічно поєднуються авантюрний та сатирично-викривальний підтексти.

«Як постановники, ми не ставили собі за мету показати Лиса Микиту поганим, а когось –хорошим. Глядач має сам роздумувати і робити висновки. Ці персонажі – людо-звірі, тобто люди, які наділені певними звірячими інстинктами, як воно і є в житті», – пояснив Василь Вовкун.

Чи не вперше в українській сучасній опері будуть використані новітні технології 3D-проєкції, і це буде «справжня феєрія світла», зазначають постановники. За 3D-мапінг відповідають Світлана Рейніш та Юрій Костенко, які співпрацюють з брендами Ferrari, Mercedes, Coca Cola.

«Ми ще не звикли до таких технологій. До прикладу, у Німеччині вже є і опера-кіно. Чи подобається мені це? Мушу зізнатися, що не зовсім. Тому, тут дуже важлива делікатність та естетика…», – зауважив Василь Вовкун.

Варто зазначити, що «Лиса Микиту» на замовлення Львівської опери написав український композитор Іван Небесний.

«Так зійшлися зорі, що Василь Вовкун запропонував мені взятися за «Лиса Микиту». Робота над цим тривала два роки. Ми обговорювали кожного персонажа, кожну сюжетну лінію: соціальну, гротескну, гумористичну тощо. Звісно, це забрало багато часу…», – каже Іван Небесний.

Цікавим музичним рішенням в звучанні опери стало залучення до оркестру з традиційними інструментами колориту народних, зокрема, бандури, цимбалів, дримби, ліри та трембіти.

«Щоб підкреслити український національний колорит, ми вперше у вокальних партіях використали українські народні пісні. Також задіяли трембіту, бандуру, цимбали, щоб підкреслити нашу національну ідентичність. Ці інструментарії підтверджують те, що це є дійсно українська опера», – резюмував композитор.

До числа постановників залучили також митців із-за кордону: молодого художника по світлу із Литви Арвідаса Буйнаускаса, який співпрацює з групою «Океан Ельзи», створюючи незабутні візуальні образи їх концертів. А також італійського хореографа Марчелло Алджері, який раніше ставив сцені Львівської опери виставу «Правда під маскою», що об’єднує балети І. Стравінського «Пульчинелла» і «Весна священна».

 «Роль балету – прикрасити оперу. Надіюсь, нам це вдалося. Для мене було великою честю працювати з колективом Львівської опери під керівництвом Василя Вовкуна. Я гордий з того, що наша спільна праця дала таке дітище», – зазначив Марчелло Алджері.

Важливою деталлю у опері «Лис Микита» стала не лише хореографія, але й акробатика на повітряних полотнах.

До створення сценографії, яскравих костюмів та масок звірів, залучені дизайнери та митці зі всієї України – Тадей Риндзак, Ганна Іпатьєва, Людмила Табачкова, Анжела Городиська.

Як пояснила Ганна Іпатьєва своїми костюмами намагалася передати певні апокаліптичні сенси, до яких нині веде згубна діяльність людини. Ще один символ – задзеркалля, його уособлює декорація у формі коріння омели вгорі над сценою.

«Наш світ – чарівний і надзвичайний, але він наближається до катастрофи. Я і намагалася це передати», – сказала художниця.

Тут варто додати, що при пошитті костюмів звірів для опери «Лис Микита» використовували лише штучне хутро.

Відвідати виставу можна 21-23 лютого, а також 1, 15 березня та 5, 25, 26 квітня. Квитки за посиланням: https://widget.kontramarka.ua/uk/widget182site11084/widget/show/265

Довідка:

Оновлення репертуару театру творами сучасних українських митців є однією із пріоритетних завдань програми «Український прорив» − стратегії розвитку, запропонованої очільником Львівської національної опери, генеральним директором – художнім керівником театру Василем Вовкуном.

Генеральний партнер – KredoBank

ФОТО: Руслан Литвин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *