Усі курортні міста Львівщини позбавили статусу «курортних». Чим це загрожує

Трускавець, Моршин, Східниця, Великий Любінь, Славське… Загалом 18 лікувально-туристичних місць Львівщини позбавлені статусу курортів. Про це стало відомо під час журналістського розслідування Львівського порталу щодо ймовірного створення нового сміттєзвалища під легендарним лікувальним курортом Великий Любінь, що відомий своїми унікальними водами та торф’яними грязями.

Факт втрати статусу курорту Великим Любінем у коментарі Львівському порталу підтвердила начальник управління туризму та курортів Львівщини Наталія Табака. За її словами, на Львівщині є 18 населених пунктів, які мали курортний статус, проте з лютого 2017 року всі вони його втратили.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року на території Львівщини було визначено 18 курортних територій: м. Трускавець, м. Моршин, смт Східниця, смт Брюховичі, смт Великий Любінь, с. Модричі та с. Опака, м. Сколе, смт Верхнє Синьовидне, смт Славське, с. Гребенів, с. Корчин, с. Лисовичі, с. Смерічка, с. Розлуч, смт Івано-Франкове, смт  Немирів, та смт Шкло.

Але 21 лютого 2017 року Кабмін ухвалює постанову № 91«Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» відповідно до якої попередні постанови, які визначали населені пункти Львівщини курортними, втратили свою чинність.

Яка небезпека криється для колишніх курортних місць, які втратили свій статус

Відповідно до Закону України «Про курорти», підставою для прийняття рішення про оголошення природної території курортною є наявність на ній природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікування людей. Такі курортні місця захищаються законодавством. Зокрема, згідно із законом «Про курорти» вимоги щодо будівництва промислових об’єктів поблизу курортних місць жорсткіші.

Це саме той важіль, який би мав регулювати наміри інвестора розгортати будівництво біля курортів не пов’язаних безпосередньо із задоволенням потреб курортного будівництва, що може негативно впливати на природні лікувальні фактори.

У випадку, якщо територія не має статусу курортного, будівництво здійснюється відповідно до загальних державно-будівельних норм.

Позбавлення 18 населених пунктів Львівщини статусу  курортних відкрило можливість влаштувати будівництво об’єктів, які можуть cерйозно вплинути на забруднення довколишнього середовища оздоровчо-туристичних місць і назавжди знищити перспективи їхнього розвитку. Саме це в найближчому часі може статись із санаторієм у селищі Великий Любінь у трикілометровій зоні якого хочуть збудувати полігон захоронення сміття.

Відновлення статусів курортних місць займає багато часу і ініціювати його має влада області

«Сьогодні ведеться робота з надання статусу курорту державного значення місту Моршин. Законопроект із відповідним пакетом документів перебуває на візуванні у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, і буде узгоджуватись із іншими Міністерствами, опісля передається у ВРУ. Водночас місто Трускавець та смт Немирів також здійснюють підготовку необхідних документів для подання на отримання статусу курорту державного значення», – повідомила начальник управління туризму та курортів Львівщини Наталія Табака.

Підготовку та подання клопотань про оголошення природних територій курортними мають здійснювати центральні та місцеві органи виконавчої влади, або органи місцевого самоврядування чи інші заінтересовані підприємства, установи, організації та навіть громадяни, які там проживають.

Фінальне рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають обласні ради за поданням облдержадміністрацій.

Як статус «курортного» захищає унікальні оздоровчо-туристичні місця:

Згідно із Законом України «Про курорти», дії потенційних забудовників регулює санітарна охорона курортів. Метою санітарної охорони курортів є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів та запобігання забрудненню, пошкодженню і передчасному виснаженню цих ресурсів.

З цією метою в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Округ санітарної охорони – це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.

Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні води, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи гірничо-санітарної охорони.

Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення  затверджуються Верховною Радою України одночасно з прийняттям рішення про  оголошення природних територій курортними територіями державного значення. Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого значення  затверджуються відповідно обласними радами.

Округи санітарної охорони поділяються на три зони:

• перша зона (зона суворого режиму). Охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу і прилеглу до них територію на відстані 100 метрів. Тут заборонені будь-які діяння що школять екології і навіть заборонено зупинку чи проїзд транспорту, окрім того, що пов’язаний із обслуговуванням курортів.
• друга зона (зона обмежень). Вона охоплює територію, з якої відбувається стік поверхневих і ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію на якій знаходяться санаторно-курортні заклади; парки, ліси та інші зелені насадження передбачених для округу санітарної охорони курорту, що може призвести до погіршення природних і лікувальних факторів курорту.

На території другої зони забороняється: спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації; забруднення поверхневих водойм під час здійснення будь-яких видів робіт; влаштування звалищ, гноєсховищ, кладовищ, скотомогильників, а також накопичувачів рідких і твердих відходів  виробництва, інших відходів, що призводять до забруднення водойм, ґрунту, ґрунтових вод, повітря; розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив; здійснення промислової вирубки зелених  насаджень, а також будь-яке інше використання земельних ділянок і водойм, що може призвести до погіршення їх природних і лікувальних факторів.

• третя зона спостережень, охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту і на його природні та лікувальні фактори.

На території третьої зони забороняється: будівництво підприємств,  установ і організацій, діяльність яких може негативно впливати на ландшафтно-кліматичні умови, стан повітря, ґрунту та вод курорту; спуск на  рельєф неочищених промислових та побутових стічних вод, проведення вирубок зелених насаджень (крім санітарних рубок). На її території дозволяється проведення видів робіт, які не впливатимуть негативно на лікувальні та природні фактори курорту, не погіршуватимуть його ландшафтно-кліматичних, екологічних і санітарно-гігієнічних умов.

Історію про те, як під курортним Великим Любінем, який славиться цілющими водами та грязями, хочуть спорудити сміттєзвалище на 41 гектар читайте тут: «Курорт на смітті»