Кабінет міністрів звільнив голову Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, який очолював його із 2014 року. Про це пише УП, передає Львівський портал.
Водночас сам В’ятрович опублікував на своїй сторінці у Facebook відеозвернення, у якому перерахував свої досягнення та окреслив напрямки роботи Українського інституту національної пам’яті, які слід продовжувати.
«Це були наповнені п’ять з половиною років… Можу сказати, що більшість амбітних цілей, які ставив перед собою, досягнув. Україна вільна від тоталітарної символіки, архіви КГБ відкриті, справедливість щодо учасників визвольного руху відновлено: їх визнано борцями за незалежність. Розпочалався реабілітація жертв репресій за оновленим законом, проведено масштабну працю з популяризації української історії та розвінчування міфів про наше минуле», – написав Володимир В’ятрович.
Він також зауважив, що новому очільнику інституту варто продовжити роботу над створенням музею Революції гідності й архіву національної пам‘яті, а також надалі популяризувати історію серед українців.
«Я отримав запевнення від прем‘єр-міністра Олексія Гончарука, що, незважаючи на зміну керівника, Інститут збереже статус органу влади та інструменту політики національної пам‘яті, будуть продовжені формат та напрямки роботи. Дякую усім, хто був поруч протягом п‘яти років. Ми зробили багато», – додав В’ятрович.
Нагадаємо, Володимир В’ятрович став директором Українського інституту національної пам’яті у березні 2014 року. Упродовж 2008-2010 років очолював Архів СБУ та розсекречував колишні архіви КГБ. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету.
Він є автором та співавтором чотирнадцяти книг з історії визвольного руху та Другої світової війни. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював вчену раду Центру досліджень визвольного руху, є членом наглядової ради Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», що у Львові.
У 2015 році Український інститут національної пам’яті спільно із партнерами розробив чотири законопроекти, які увійшли в історію як Декомунізаційне законодавство.
Фото: Радіо Свобода
Наталя Дуляба