Позбавлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке є наслідком рішення Конституційного Суду, відкриває посадовцям можливості для зловживань та надає індульгенцію на вчинення ними кримінальних корупційних правопорушень. Відтепер мільйонні статки, отримані з джерел, законність яких не доведена, в Україні не вважаються карним злочином. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі НАБУ.
Такий крок, на думку Національного бюро, є політично вмотивованим і протирічить зобов’язанням України за ратифікованою Конвенцією ООН проти корупції, домовленостям із Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.
Національне бюро переконане, що страх відповідальності напередодні початку роботи новоствореного Вищого антикорупційного суду України, який розглядатиме справи від НАБУ і САП,включив своєрідні політичні механізми регуляції.
Наразі детективи НАБУ розслідують факти незаконного збагачення на загальну суму понад півмільярда гривень в межах 65 кримінальних проваджень.
Серед осіб, походження статків яких викликає питання на предмет законності джерел походження, — чимало суддів, прокурорів, народних депутатів, колишніх та чинних керівників органів державної влади. Рішення КС означає, що всі кримінальні провадженні в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті. Так само як і справи, які вже слухаються в суді. Йдеться про голову Державної аудиторської служби (обвинувачується у незаконному збагаченні на майже 10 млн грн), військового прокурора сил АТО (майже 3 млн грн незаконного збагачення), судді з Луганщини (понад 13 млн грн), міністра інфраструктури (понад 4 млн грн).
Поновити розслідування стосовно фігурантів всіх 65 кримінальних проваджень, а також підозрюваних та обвинувачених за вже викритими фактами незаконного збагачення (в разі повернення відповідної статті до ККУ) буде неможливим, адже закон не має зворотної сили. Тому набуте майно за замовчуванням вважатиметься законним, безвідносно до джерел його походження.
«Переконані, що такий перебіг подій не відповідає суспільним інтересам та вимогам очищення влади від корупції. Прийняте рішення Конституційного Суду – це крок назад у антикорупційній боротьбі України та крок назустріч реваншу старої системи», – йдеться у повідомленні НАБУ.
Як відомо, Україна – не перша держава, яка проходить на випробування конституційності норми про переслідування за незаконне збагачення. Подібні суперечки щодо нібито неконституційності редакції статті мали місце і у Литві. Однак, розглянувши це питання, литовський Конституційний Суд визнав норму «Незаконного збагачення» такою, що відповідає Основному Закону держави. Зазначимо, що ця норма у Литві набагато жорсткіша за українську редакцію. Її дія поширюється не лише на фізичних, а й на юридичних осіб. Зокрема, стаття передбачає, що особа, яка на основі речового права володіє майном вартістю понад 500 мінімальних розмірів прожиткового мінімуму (понад 19,5 тис. євро) і знала або повинна була знати, що дане майно не могло бути придбане за рахунок законних доходів, підлягає покаранню у формі штрафу або арешту, або тюремного ув’язнення на строк до 4 років з обов’язковою конфіскацією власності.
Раніше повідомлялося, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.
Карикатура із мережі
Андрій Котенський