Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Про це Українській правді повідомили чотири незалежні одне від одного джерела.
Суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості.
Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків. Тоді як законодавство покладає тягар доведення виключно на обвинувачення.
Згідно з розкладом КС, засідання щодо статті 368-2 дійсно мало відбутись 26 лютого. Однак прес-служба суду не підтверджує і не спростовує інформацію про результати засідання, поки рішення не буде оприлюднене.
Адвокат, який представляв депутатів у суді, також не став коментувати УП інформацію про рішення суду. За його словами, воно має бути опубліковане 27 лютого.
Доповнено:
На сайті Конституційного суду опублікували рішення КСУ щодо скасування статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.
Згідно з поширеним повідомленням, КС «визнав статтю такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)».
Згідно з рішенням КС, за приписами статей 62, 63 Конституції України законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може:
– покладати на особу обов’язок доводити законність набуття нею активів, тобто доводити свою невинуватість;
– надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи доказати законність набуття нею активів;
– притягувати особу до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності доказів законності набуття нею активів.
«Конституційний Суд вважає, що дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов’язане з можливими істотними обмеженнями прав і свобод людини», – йдеться у повідомленні.
Стаття 3682 Кодексу передбачає позбавлення волі на певний строк. До підозрюваних за цією статтею осіб можуть застосувати запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою.
«Конституційний Суд дійшов висновку, що стаття 368-2 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України», – йдеться у рішенні Суду.
У Рішенні Конституційний Суд зазначає, що стаття 368-2 Кодексу не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України) та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (право особи не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів) (частина перша статті 63 Конституції України).
У КС стверджують, що положення статті 368-2 Кодексу сформульовані так, що сумніви стосовно законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі «можуть тлумачитися не на користь цієї особи та можуть розглядатися як підтвердження її незаконного збагачення, хоча відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
У Рішенні Суду зазначається, що суттєвим недоліком законодавчого визначення незаконного збагачення як злочину є те, що в його основу покладено непідтвердження доказами законності набуття активів.
«Така вразлива законодавча конструкція статті 368-2 Кодексу уможливлює притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення особи, яка на законних підставах набула активи у власність, але не має підтвердження законності підстав такого набуття», – дійшли висновку судді КС.
Стаття 368-2 Кодексу, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
За даними джерел четверо суддів із 18-ти виступили проти.
Вероніка Рой