ОСТАННІ НОВИНИ

Археологи проведуть масштабні дослідження території, де будуватимуть північну об'їзну дорогу Львова

Юлія Шпак

|

Перед початком будівництва північної об’їзної дороги  Львова археологи дослідять 21 давнє поселення. Також ще на двох ділянках науковці ретельно стежитимуть за земляними роботами, адже до них прилягають відомі пам’ятки – городища біля сіл Рокитне і Завадів. Загалом дослідження планується провести на рекордній для України площі  – 103 тис. м кв. Про це повідомляє прес-служба «Рятівної археологічної служби».

 

«Досі археологи в Україні не мали можливості дослідити таку велику площу археологічних об’єктів в межах одного будівельного проекту. Схожий досвід не є новим для наших колег з Польщі чи інших країн Європи, де масштабні розкопки перед будівництвом доріг є сталою практикою. Однак для нас це цілком нові можливості», – пояснює директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Олег Осаульчук.

Північний обхід Львова – ділянка об’їзної міста, яка з’єднає міжнародну трасу  Київ – Львів – Чоп із трьома міжнародними дорогами, що прямують від Львова до кордону з Польщею. Протяжність нової ділянки – близько 24 км. Проект передбачає будівництво дороги за зразком сучасних європейських автострад.

За словами керівника проекту, археолога Рятівної археологічної служби Олександра Сілаєва, територія, через яку пройде нова дорога, – межа двох цікавих фізико-географічних територій – Розточчя і Грядового Побужжя, які у прадавні часи були щільно заселені. Науковці проведуть розкопки на різночасових поселеннях. Найдавніші відносять до культури лійчастого посуду і датують ще ІІІ тис. до н е, наймолодші ж поселення виникли за княжих часів.

Будівництво Північного обходу Львова планують розпочати у 2019 році. Археологи запевняють, що пам’яткоохоронні роботи за належної координації дій не вплинуть на строки реалізації інвестиції.

«Для того, аби провести такі рятівні розкопки, лише на виконання польової частини досліджень потрібно більше року. Але коли археологічні роботи стають складовою частиною проекту, як у нашому випадку, жодних затримок у графіку будівництва це не спричинить. Відбувається постійний діалог між замовником, проектантом і археологами. Узгоджуються усі спірні моменти, корелюються терміни і строки виконання пам’яткоохоронних та будівельних робіт. Найоптимальніше, наші дослідження мали би розпочатися за півроку до початку основного будівництва», – пояснює Олег Осаульчук.

Фото: «Рятівної археологічної служби».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *