ОСТАННІ НОВИНИ

На наступній сесії Рада має ухвалити мовний закон, - Парубій

Дарина Смеречанська

|

Верховна Рада на наступній сесії має ухвалити закон про мову в зв’язку зі скасуванням Конституційним судом так званого закону «Колесніченка-Ківалова», заявляє голова парламенту Андрій Парубій, передає «Інтерфакс-Україна».

 

«Це восени, на цій сесії, ми маємо розглянути закон про мову. Після того, як Конституційний суд скасував так званий закон Колесніченка-Ківалова, є законодавчий вакуум, який ми маємо заповнити», – сказав він на засіданні погоджувальної ради парламенту в понеділок у Києві.

Спікер зазначив, що у Верховній Раді зареєстровано п’ять відповідних законопроектів, більшість з яких розглянув комітет.

«Я закликав минулої весни, щоб фракції провели обговорення, і ми могли вийти на один законопроект», – додав А.Парубій.

Детальніше про те, що ховається у чотирьох пропонованих мовних законопроектах, які мають винести на розгляд сесії Верховної Ради читайте у матеріалі Львівського порталу «Мовна шахівниця».

Як повідомлялося, ініційований Партією регіонів законопроект «Про засади державної мовної політики» був ухвалений 3 липня 2012 року. Закон набув чинності 10 серпня 2012 року. Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківський, Херсонський, Миколаївський, Запорізький, Севастопольський, Дніпропетровський і Луганський міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізький, Донецький, Херсонський, Миколаївський і Дніпропетровський обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною .

Угорська мова стала регіональною в місті Берегове (Закарпаття), молдовська (румунська) – у селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

24 лютого 2014 року, після Революції Гідності, Верховна Рада проголосувала за скасування закону України «Про засади державної мовної політики». За скасування закону тоді проголосували 232 народних депутати з 334, що зареєструвалися у залі. Водночас на той час в.о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон. Таким чином, він не вступив у силу.

10 жовтня 2014 року КС відкрив провадження у справі про конституційність закону «Про засади державної мовної політики» №5029-VI. 17 листопада 2016 року Конституційний суд України почав розгляд справи за цим конституційним поданням.

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав неконституційним закон «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року № 5029-VI із змінами, таким, що втратив чинність з дня ухвалення цього рішення. «Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, яке не може бути оскаржене», – зазначалося в відповідному повідомленні, опублікованому тоді на сайті КС.

При розгляді конституційного подання 57 народних депутатів КС встановили, що процедура розгляду та ухвалення цього закону відбувалася з порушеннями. Зокрема, до другого читання не було підготовлено порівняльну таблицю і висновок профільного комітету парламенту, не було проведено обговорення законопроекту, депутати були позбавлені права на розгляд їхніх правок і пропозицій.

Також КС вказав на перебування народних депутатів України при ухвалення закону в місцях, що виключають особисте голосування; блокування народними депутатами України доповідачів, фізичне перешкоджання голосуванню народних депутатів; голосування одних народних депутатів України картками інших, які не перебували в залі засідань Верховної Ради під час голосування.

«Конституційний суд України дійшов висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення проекту закону № 9073 (реєстраційний номер) під час його ухвалення в цілому на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради України 3 липня 2012 мали системний характер і суттєво вплинули на остаточний результат ухвалення закону . Викладене є підставою для визнання закону неконституційним згідно ч. 1 ст. 152 Конституції України», – йдеться в повідомленні суду.

При цьому КС зазначив, що в цьому випадку, у зв’язку з недотриманням процедури розгляду закону, конституційного контролю підлягав не зміст закону, а встановлена Конституцією України процедура його розгляду та ухвалення.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *