Мовна шахівниця
Шах і мат другорядності української мови
Льодовиковий період в розвитку та захисті української мови зовсім незабаром може скреснути завдяки ухваленню парламентарями нового закону. Курс взято на українізацію. У пропонованих законопроектах декларується обов'язкове використання української у майже всіх сферах суспільного життя і штрафи за недотримання цього.
Десятиліттями гноблену і уярмлену українську мову нарешті обіцяють вивести із закапелків другорядності та закріпити на п'єдисталі єдиної державної. Що з цього вийде у народних обранців, можемо лише гадати. А поки Львівський портал пропонує розібратися, що ж ховається у чотирьох пропонованих мовних законопроектах, які найближчим часом мають винести на розгляд сесії Верховної Ради, і які очікування самих нардепів.
Донедавна в Україні діяв скандальний «мовний закон КоКі», який у 2012 ініціювали тогочасні депутати-регіонали Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко. При позірному незмінному визнанні української мови як державної, цей закон фактично передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де 10% населення є носіями цієї мови. Лише вкінці лютого цього року Конституційний суд України визнав цей ганебний документ неконституційним.
Відповідно зараз мовне питання в Україні висить у повітрі і ніяк не врегульоване. Крапки над «і» розставить прийняття нового мовного закону. Зараз у Верховній Раді зареєстровано чотири законопроекти.
Десятиліттями гноблену і уярмлену українську мову нарешті обіцяють вивести із закапелків другорядності та закріпити на п'єдисталі єдиної державної. Що з цього вийде у народних обранців, можемо лише гадати. А поки Львівський портал пропонує розібратися, що ж ховається у чотирьох пропонованих мовних законопроектах, які найближчим часом мають винести на розгляд сесії Верховної Ради, і які очікування самих нардепів.
Донедавна в Україні діяв скандальний «мовний закон КоКі», який у 2012 ініціювали тогочасні депутати-регіонали Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко. При позірному незмінному визнанні української мови як державної, цей закон фактично передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де 10% населення є носіями цієї мови. Лише вкінці лютого цього року Конституційний суд України визнав цей ганебний документ неконституційним.
Відповідно зараз мовне питання в Україні висить у повітрі і ніяк не врегульоване. Крапки над «і» розставить прийняття нового мовного закону. Зараз у Верховній Раді зареєстровано чотири законопроекти.
Лагідно-сурова українізація
Законопроект №5556 «Про мови в Україні» був зареєстрований 19 грудня 2016 року. Його ініціаторами є Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Оксана Юринець, Оксана Білозір та ще 28 нардепів. Що ж всередині? Розглянемо, як основні засади цього проекту закону регламентуватимуть функціонування української мови в різних сферах життя.
У проекті закону зазначається, що посадові особи органів державної влади при виконанні своїх обов'язків і в публічному спілкуванні повинні розмовляти виключно державною мовою. Ті, що до призначення на посаду нею не володіли, мусять оволодіти українською протягом 6 місяців.
Мовою освітнього процесу в усіх навчальних закладах визначено українську. При цьому представникам корінних народів або нацменшин гарантують право на вивчення цих мов у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Мовою театральної справи і кінематографу в Україні також українська мова. Афіші та інша інформаційна продукція про театральні вистави, кінофільми повинні виконуватися українською.
Іноземні фільми мають демонструватися з дублюванням чи озвученням українською мовою. Театральні постановки, що здійснюються недержавною мовою, повинні супроводжуватися українським синхронним перекладом.
Законопроект №5556 «Про мови в Україні» був зареєстрований 19 грудня 2016 року. Його ініціаторами є Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Оксана Юринець, Оксана Білозір та ще 28 нардепів. Що ж всередині? Розглянемо, як основні засади цього проекту закону регламентуватимуть функціонування української мови в різних сферах життя.
У проекті закону зазначається, що посадові особи органів державної влади при виконанні своїх обов'язків і в публічному спілкуванні повинні розмовляти виключно державною мовою. Ті, що до призначення на посаду нею не володіли, мусять оволодіти українською протягом 6 місяців.
Мовою освітнього процесу в усіх навчальних закладах визначено українську. При цьому представникам корінних народів або нацменшин гарантують право на вивчення цих мов у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Мовою театральної справи і кінематографу в Україні також українська мова. Афіші та інша інформаційна продукція про театральні вистави, кінофільми повинні виконуватися українською.
Іноземні фільми мають демонструватися з дублюванням чи озвученням українською мовою. Театральні постановки, що здійснюються недержавною мовою, повинні супроводжуватися українським синхронним перекладом.
Після рішення Конституційного суду щодо невідповідності Конституції норм «мовного закону Колесніченка-Ківалова» парламент мав би у найкоротший термін ухвалити новий мовний закон. Новий закон, який би чітко зафіксував сфери функціонування та використання української мови як державної. Переконаний, ухвалимо його якнайшвидше. Це питання збереження та захисту української нації, України як держави і, відповідно, її територіальної цілісності
Ігор Васюник
співініціатор законопроектів №5556 та №5670д
Що стосується ЗМІ, то інформагентства повинні поширювати новини українською мовою і, за необхідності, англійською або іншою іноземною мовою. Друковані державні і комунальні ЗМІ видаватися українською мовою. Газети, засновником яких є органи місцевого самоврядування, можуть виходити відповідними мовами корінних народів або нацменшин на територіях, визначених законами України місцями поширення і використання мов корінних народів або нацменшин. Тут варто зауважити, що щонайменше дві третини тиражу видань приватних друкованих ЗМІ мусять видаватися українською мовою.
ТБ і радіо також зобов'язуються здійснювати загальнонаціональне мовлення українською. Якщо ж під час ефіру використовується інша мова, повинен здійснюватися синхронний переклад українською. У межах сіл, селищ, міст, визначених законами України місцями поширення корінних народів або нацменшин, мовлення ТБ і радіо може здійснюватися також відповідними мовами корінних народів або нацменшин.
Окрім цього, проект закону передбачає, що з'їзди, конференції, збори політичних партій і ГО повинні проводитися українською. Мови корінних народів або нацменшин можуть використовуватися із забезпеченням синхронного перекладу державною.
Говорячи про сферу обслуговування, то тут теж регламентується використання державної мови. Працівники підприємств і організацій усіх форм власності, які обслуговують населення у сферах соцзахисту, охорони здоров'я, транспорту, зв'язку, торгівлі тощо, у своїй діяльності використовують українську мову. Якщо не менше ніж третина жителів населеного пункту відносить себе до відповідних корінних народів або нацменшин, в обслуговуванні населення у різних сферах можуть використовуватися також мови цих корінних народів або національних меншин.
ТБ і радіо також зобов'язуються здійснювати загальнонаціональне мовлення українською. Якщо ж під час ефіру використовується інша мова, повинен здійснюватися синхронний переклад українською. У межах сіл, селищ, міст, визначених законами України місцями поширення корінних народів або нацменшин, мовлення ТБ і радіо може здійснюватися також відповідними мовами корінних народів або нацменшин.
Окрім цього, проект закону передбачає, що з'їзди, конференції, збори політичних партій і ГО повинні проводитися українською. Мови корінних народів або нацменшин можуть використовуватися із забезпеченням синхронного перекладу державною.
Говорячи про сферу обслуговування, то тут теж регламентується використання державної мови. Працівники підприємств і організацій усіх форм власності, які обслуговують населення у сферах соцзахисту, охорони здоров'я, транспорту, зв'язку, торгівлі тощо, у своїй діяльності використовують українську мову. Якщо не менше ніж третина жителів населеного пункту відносить себе до відповідних корінних народів або нацменшин, в обслуговуванні населення у різних сферах можуть використовуватися також мови цих корінних народів або національних меншин.
На сторожі мови стане Уповноважений із захисту державної мови та мов нацменшин
У законопроекті №5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» йде мова про те, що кожний громадянин України зобов'язаний володіти українською мовою як мовою свого громадянства. Зареєстрували проект цього закону 19 січня 2017 року. Ініціаторами стали Михайло Головко, Марія Матіос, Андрій Іллєнко, Олег Осуховський, Микола Княжицький, Олександр Марченко, Юрій Левченко.
Він також регламентує те, що мовою послуг на транспорті, медичної допомоги, юридичних послуг в Україні є українська.
Проект закону, зокрема, пропонує створити Центр української мови, який перевірятиме рівень володіння українською мовою працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств. Вимоги щодо відповідних знань державної мови погоджуватиме спеціально сформована Національна комісії зі стандартів державної мови. Ще одне нововведення – впровадження посади Уповноваженого із захисту державної мови, мов національних меншин, регіональних (міноритарних) мов, яку пропонують створити для сприяння функціонуванню української мови як державної у всіх публічних сферах суспільного життя та забезпечення дотримання порядку застосування мов нацменшин.
У законопроекті №5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» йде мова про те, що кожний громадянин України зобов'язаний володіти українською мовою як мовою свого громадянства. Зареєстрували проект цього закону 19 січня 2017 року. Ініціаторами стали Михайло Головко, Марія Матіос, Андрій Іллєнко, Олег Осуховський, Микола Княжицький, Олександр Марченко, Юрій Левченко.
Він також регламентує те, що мовою послуг на транспорті, медичної допомоги, юридичних послуг в Україні є українська.
Проект закону, зокрема, пропонує створити Центр української мови, який перевірятиме рівень володіння українською мовою працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств. Вимоги щодо відповідних знань державної мови погоджуватиме спеціально сформована Національна комісії зі стандартів державної мови. Ще одне нововведення – впровадження посади Уповноваженого із захисту державної мови, мов національних меншин, регіональних (міноритарних) мов, яку пропонують створити для сприяння функціонуванню української мови як державної у всіх публічних сферах суспільного життя та забезпечення дотримання порядку застосування мов нацменшин.
Як тільки буде досягнуто консенсусу у стінах парламенту, законопроект винесуть на голосування. Мені здається, що після прийняття рішення Конституційного суду про скасування так званого «закону Колесніченка-Ківалова» у більшості Верховної Ради немає іншого виходу, як прийняти той законопроект, який є найдосконалішим з усіх чотирьох поданих. Я вважаю, що це законопроект №5670д.
Українська мова має бути захищеною. І вона була захищеною законопроектом, який прийняли ще за часів Радянського Союзу, в 1989 році. Після скасування цього документу, фактично, в українському законодавстві це питання жодним чином не регулюється, якщо не брати до уваги окремі закони, які регулюють вживання української мови на радіо, телебаченні чи держслужбі, але роблять це не повністю. Тому, очевидно, комплексний законопроект потрібний.
Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності (Книжицький очолює цей комітет, - ред.) рекомендував до розгляду всі чотири законопроекти. Я є співавтором двох з них, але сам би рекомендував №5670д, бо над ним пройшла найбільша робота, він допрацьований членами комітету разом з громадськими активістами, які ініціювали цей процес, з юристами та іншими професійними середовищами. Тому, думаю, у нього найбільше шансів на прийняття.
Я не бачу жодних підстав для конфліктів між російськомовними і українськомовними українцями, адже, коли існував закон, прийнятий у 1989 році, ніяких конфліктів не було. Україномовні громадяни відчували, що їхні культурні потреби не до кінця задовільняються. Новий законопроект жодним чином не обмежує мови національних меншин, він просто захищає державну мову в Україні. Він також передбачає, що інші мови мають бути захищеними, але в Україні повинна бути одна державна мова, нею мають послуговуватися державні службовці, вона має звучати на телебаченні, радіо. Нацменшини, щоби вдовольняти свої культурні потреби, очевидно, можуть мати свої окремі програми, як це відбувається в кожній європейській країні.
Мова розвивається і поза законом, адже це рідна мова для мільйонів українців. Просто, на жаль, мільйони українців не можуть користуватися цією мовою в багатьох закладах – чи то державних, чи то в закладах обслуговування. Це просто гарантовано захищає їхні права, а тим самим – і українську мову. Законопроект жодним чином не обмежить прав людей, які говорять іншими мовами. Оскільки наша мета – не примусити їх вивчити українську, якщо вони звісно не претендують на якісь державні посади, а зробити так, щоб у них виникло бажання, яке і так вже є, вчити своїх дітей української, і щоб права їхніх дітей, які хочуть говорити українською мовою, незважаючи на своє походження чи національність, були захищені
Українська мова має бути захищеною. І вона була захищеною законопроектом, який прийняли ще за часів Радянського Союзу, в 1989 році. Після скасування цього документу, фактично, в українському законодавстві це питання жодним чином не регулюється, якщо не брати до уваги окремі закони, які регулюють вживання української мови на радіо, телебаченні чи держслужбі, але роблять це не повністю. Тому, очевидно, комплексний законопроект потрібний.
Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності (Книжицький очолює цей комітет, - ред.) рекомендував до розгляду всі чотири законопроекти. Я є співавтором двох з них, але сам би рекомендував №5670д, бо над ним пройшла найбільша робота, він допрацьований членами комітету разом з громадськими активістами, які ініціювали цей процес, з юристами та іншими професійними середовищами. Тому, думаю, у нього найбільше шансів на прийняття.
Я не бачу жодних підстав для конфліктів між російськомовними і українськомовними українцями, адже, коли існував закон, прийнятий у 1989 році, ніяких конфліктів не було. Україномовні громадяни відчували, що їхні культурні потреби не до кінця задовільняються. Новий законопроект жодним чином не обмежує мови національних меншин, він просто захищає державну мову в Україні. Він також передбачає, що інші мови мають бути захищеними, але в Україні повинна бути одна державна мова, нею мають послуговуватися державні службовці, вона має звучати на телебаченні, радіо. Нацменшини, щоби вдовольняти свої культурні потреби, очевидно, можуть мати свої окремі програми, як це відбувається в кожній європейській країні.
Мова розвивається і поза законом, адже це рідна мова для мільйонів українців. Просто, на жаль, мільйони українців не можуть користуватися цією мовою в багатьох закладах – чи то державних, чи то в закладах обслуговування. Це просто гарантовано захищає їхні права, а тим самим – і українську мову. Законопроект жодним чином не обмежить прав людей, які говорять іншими мовами. Оскільки наша мета – не примусити їх вивчити українську, якщо вони звісно не претендують на якісь державні посади, а зробити так, щоб у них виникло бажання, яке і так вже є, вчити своїх дітей української, і щоб права їхніх дітей, які хочуть говорити українською мовою, незважаючи на своє походження чи національність, були захищені
Микола Княжицький
співініціатор законопроектів №5669 та № 5670д
Мовою освітнього процесу в закладах освіти встановлюється державна мова. Особам, які належать до нацменшин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти.
Мовлення державних, комунальних та громадських ТБ і радіо здійснюється українською мовою. Громадські та комунальні телерадіоорганізації відповідних територіальних громад можуть здійснювати мовлення відповідною мовою нацменшини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою із обсягом не більше 50% ефірного часу.
Приватні телерадіоорганізації повинні транслювати свій продукт українською мовою. Якщо під час створення використовується іноземна мова, таку телерадіопередачу слід повністю озвучувати українською мовою, якщо ж іноземною послуговувались під час прямої трансляції – використовувати синхронний або послідовний переклад українською. Усі аудіовізуальні твори іноземною мовою, які транслюють приватні телерадіоорганізації, повинні бути дубльовані українською мовою.
Що ж стосується порушень порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями та друкованими ЗМІ, посадовим особам за це «світить» штраф від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також у проекті закону зазначається, що державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. Органи місцевого самоврядування, громадські об'єднання та культурні товариства, які у своїй діяльності поряд з українською застосовують мову нацменшини або регіональну (міноритарну) мову, можуть видавати друковані ЗМІ відповідною мовою нацменшини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою.
Виробництво фільмів в Україні за кошти державного бюджету може здійснюватися виключно українською мовою. А всі іноземні фільми, які розповсюджуються та демонструються в Україні, повинні бути дубльовані українською мовою або супроводжуватися субтитрами. При цьому встановлюється умова: кількість сеансів іноземного фільму, який демонструється мовою оригіналу, не може перевищувати 10% від сеансів на цей фільм у відповідному кінотеатрі.
Мовлення державних, комунальних та громадських ТБ і радіо здійснюється українською мовою. Громадські та комунальні телерадіоорганізації відповідних територіальних громад можуть здійснювати мовлення відповідною мовою нацменшини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою із обсягом не більше 50% ефірного часу.
Приватні телерадіоорганізації повинні транслювати свій продукт українською мовою. Якщо під час створення використовується іноземна мова, таку телерадіопередачу слід повністю озвучувати українською мовою, якщо ж іноземною послуговувались під час прямої трансляції – використовувати синхронний або послідовний переклад українською. Усі аудіовізуальні твори іноземною мовою, які транслюють приватні телерадіоорганізації, повинні бути дубльовані українською мовою.
Що ж стосується порушень порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями та друкованими ЗМІ, посадовим особам за це «світить» штраф від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також у проекті закону зазначається, що державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. Органи місцевого самоврядування, громадські об'єднання та культурні товариства, які у своїй діяльності поряд з українською застосовують мову нацменшини або регіональну (міноритарну) мову, можуть видавати друковані ЗМІ відповідною мовою нацменшини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою.
Виробництво фільмів в Україні за кошти державного бюджету може здійснюватися виключно українською мовою. А всі іноземні фільми, які розповсюджуються та демонструються в Україні, повинні бути дубльовані українською мовою або супроводжуватися субтитрами. При цьому встановлюється умова: кількість сеансів іноземного фільму, який демонструється мовою оригіналу, не може перевищувати 10% від сеансів на цей фільм у відповідному кінотеатрі.
Не виконуєш мовний закон – плати штраф
Своєю чергою законопроект №5670 «Про державну мову» був зареєстрований у той же день, що і №5669. Його ініціаторами виступили Ірина Подоляк, Ганна Гопко, Леонід Ємець, загалом – 32 нардепи. Одним із завдань пропонованого проекту закону є «утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування і порозуміння в Україні».
Тут також згадується про створення Національної комісія зі стандартів державної мови та Центру української мови, а також започаткування посади Уповноваженого із захисту державної мови.
Своєю чергою законопроект №5670 «Про державну мову» був зареєстрований у той же день, що і №5669. Його ініціаторами виступили Ірина Подоляк, Ганна Гопко, Леонід Ємець, загалом – 32 нардепи. Одним із завдань пропонованого проекту закону є «утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування і порозуміння в Україні».
Тут також згадується про створення Національної комісія зі стандартів державної мови та Центру української мови, а також започаткування посади Уповноваженого із захисту державної мови.
Законопроект № 5670-д має дуже велику кількість співавторів, зокрема їх багато зі групи «Львівщина». Він узгоджений не лише з народними депутатами, а й з громадськістю, яка протягом з 2012 року, після прийнятого законопроекту часів Януковича боролася за те, щоб дати можливість розвиватися українській мові, і щоб вона була на належному державному рівні.
Насправді, цей законопроект є найширшим і найповнішим, тому що його підписала велика кількість науковців, філологів, громадських організацій, які займаються питаннями мови. Цей законопроект дасть можливість не просто пильнувати за тим, як розвивається мова в Україні, а контролювати весь процес».
Насправді, цей законопроект є найширшим і найповнішим, тому що його підписала велика кількість науковців, філологів, громадських організацій, які займаються питаннями мови. Цей законопроект дасть можливість не просто пильнувати за тим, як розвивається мова в Україні, а контролювати весь процес».
Оксана Юринець
співініціатор законопроектів №5670 та №5670д
Окрім цього наголошується, що використання державної мови в освітньому процесі усіх навчальних закладів є обов'язковим.
У садочках з мовою навчання, що є мовою нацменшини, навчально-виховний процес, поряд з державною, здійснюється також мовою відповідної нацменшини. Це саме стосується і таких же шкіл.
Що стосується вишів, ВНЗ мають право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською або іншими офіційними мовами ЄС, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.
Фільми в Україні повинні демонструватися державною мовою. Репліки іншими мовами у фільмах, вироблених суб'єктами кінематографії України, мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою, їх тривалість не може перевищувати 15% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.
Іноземні стрічки розповсюджуються та демонструються в Україні в дублюванні або озвученні українською мовою.
Кінотеатри можуть демонструвати іноземне кіно мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням українською мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрування таких фільмів не може перевищувати 10% від загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кінотеатрі на місяць.
У садочках з мовою навчання, що є мовою нацменшини, навчально-виховний процес, поряд з державною, здійснюється також мовою відповідної нацменшини. Це саме стосується і таких же шкіл.
Що стосується вишів, ВНЗ мають право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською або іншими офіційними мовами ЄС, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.
Фільми в Україні повинні демонструватися державною мовою. Репліки іншими мовами у фільмах, вироблених суб'єктами кінематографії України, мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою, їх тривалість не може перевищувати 15% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.
Іноземні стрічки розповсюджуються та демонструються в Україні в дублюванні або озвученні українською мовою.
Кінотеатри можуть демонструвати іноземне кіно мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням українською мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрування таких фільмів не може перевищувати 10% від загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кінотеатрі на місяць.
Телерадіоорганізації незалежно від форми власності здійснюють мовлення державною мовою. Іншомовні телерадіопрограми, передачі та аудіовізуальні твори повинні озвучуватися або дублюються державною мовою, окрім пісень (словесно-музичних творів) з візуальним супроводом або без такого.
Водночас наголошується, що для задоволення потреб національних меншин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою телерадіоорганізації можуть здійснювати мовлення іншими мовами. Однак їх тривалість не може перевищувати для загальнонаціональних мовників – 10% від часу добового мовлення, для регіональних та місцевих мовників – 20% від часу добового мовлення, а для суб'єктів державного іномовлення України – 60% від часу добового мовлення.
Видання друкованих ЗМІ, зареєстрованих в Україні, мусить вестися державною мовою. За бажанням засновника друкованого ЗМІ він може видаватися також у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають відповідати обсягу, змісту, періодичності версії державною мовою, а тираж української мовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого засобу масової інформації.
Книжкові видання державною мовою мають постійно становити не менше 50% від загальної кількості назв книжкових видань в кожній книгарні, іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, окрім книгарень, які розповсюджують книги виключно офіційними мовами ЄС.
Наголошується, що поряд з державною книги можуть видаватися й іншими мовами. Однак при цьому тираж україномовного видання має перевищувати тираж цього книжкового видання, виданого будь-якою іншою мовою.
Мовою обслуговування споживачів в Україні також регламентується державна мова. Водночас зазначається, що на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.
Водночас наголошується, що для задоволення потреб національних меншин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою телерадіоорганізації можуть здійснювати мовлення іншими мовами. Однак їх тривалість не може перевищувати для загальнонаціональних мовників – 10% від часу добового мовлення, для регіональних та місцевих мовників – 20% від часу добового мовлення, а для суб'єктів державного іномовлення України – 60% від часу добового мовлення.
Видання друкованих ЗМІ, зареєстрованих в Україні, мусить вестися державною мовою. За бажанням засновника друкованого ЗМІ він може видаватися також у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають відповідати обсягу, змісту, періодичності версії державною мовою, а тираж української мовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого засобу масової інформації.
Книжкові видання державною мовою мають постійно становити не менше 50% від загальної кількості назв книжкових видань в кожній книгарні, іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, окрім книгарень, які розповсюджують книги виключно офіційними мовами ЄС.
Наголошується, що поряд з державною книги можуть видаватися й іншими мовами. Однак при цьому тираж україномовного видання має перевищувати тираж цього книжкового видання, виданого будь-якою іншою мовою.
Мовою обслуговування споживачів в Україні також регламентується державна мова. Водночас зазначається, що на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.
У прикінцевих положеннях законопроекту розписана ціла низка штрафів за порушення мовного закону. Найбільші, власне, передбачені для ЗМІ. Зокрема, особам, які обійшли стороною вимоги щодо застосування державної мови у друкованих ЗМІ, «світить» від чотирьохсот до п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення закону про мову у сфері освіти, науки, культури, книговидання, реклами, охорони здоров'я, юридичних послуг, спорту, транспорту потягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Три в одному: мовна квінтесенція трьох законопроектів
Останній – законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» був зареєстрований 9 червня 2017 року і у нього ціла плеяда співавторів, яких всього налічується більше 70, серед них Микола Княжицький, Ігор Васюник, Ірина Подоляк, Андрій Тетерук та інші.
Варто зауважити, що Комітет з питань культури та духовності, розглянувши три попередні законопроекти, включив їхню квінтесенцію у новий доопрацьований проект закону №5670-д.
Власне, у ньому дублюються окремі положення трьох інших законопроектів. Зокрема, зазначається, що мовою навчання в усіх закладах освіти є українська, фільми мають озвучуватися та дублюватися українською, а ТБ і радіо не в залежності від форми власності повинні вести мовлення українською.
Спортивні заходи, у тому числі міжнародні, повинні проводитися, коментуватися і транслюватися державною мовою.
Мовою обслуговування у сфері охорони здоров'я, транспорту, поштового зв'язку, тощо, регламентується державна мова.
Цим законопроектом, зокрема, також підтримується створення Національної комісії зі стандартів державної мови та Центру української мови, а також вводиться посада Уповноваженого із захисту державної мови.
За порушення цього закону у сфері освіти, науки, культури, книговидання, реклами, охорони здоров'я, юридичних послуг, спорту та транспорту грозить штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Недотримання вимог щодо застосування державної мови на телебаченні та радіомовленні тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для друкованих ЗМІ – від чотирьохсот до п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Останній – законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» був зареєстрований 9 червня 2017 року і у нього ціла плеяда співавторів, яких всього налічується більше 70, серед них Микола Княжицький, Ігор Васюник, Ірина Подоляк, Андрій Тетерук та інші.
Варто зауважити, що Комітет з питань культури та духовності, розглянувши три попередні законопроекти, включив їхню квінтесенцію у новий доопрацьований проект закону №5670-д.
Власне, у ньому дублюються окремі положення трьох інших законопроектів. Зокрема, зазначається, що мовою навчання в усіх закладах освіти є українська, фільми мають озвучуватися та дублюватися українською, а ТБ і радіо не в залежності від форми власності повинні вести мовлення українською.
Спортивні заходи, у тому числі міжнародні, повинні проводитися, коментуватися і транслюватися державною мовою.
Мовою обслуговування у сфері охорони здоров'я, транспорту, поштового зв'язку, тощо, регламентується державна мова.
Цим законопроектом, зокрема, також підтримується створення Національної комісії зі стандартів державної мови та Центру української мови, а також вводиться посада Уповноваженого із захисту державної мови.
За порушення цього закону у сфері освіти, науки, культури, книговидання, реклами, охорони здоров'я, юридичних послуг, спорту та транспорту грозить штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Недотримання вимог щодо застосування державної мови на телебаченні та радіомовленні тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для друкованих ЗМІ – від чотирьохсот до п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Автор, верстка: Соломія Головіна