У Львові затвердили розмір штрафів за руйнування історичних пам’яток

У Львові затвердили порядок оформлення документів щодо застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Відповідне рішення прийняли сьогодні, 23 березня, на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради, про це передає кореспондент Львівського порталу.

Як зазначила під час обговорення питання начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко, розмір штрафу становить від 1700 до 170 000 гривень. Втім такі штрафні санкції застосовуватимуть лише до юридичних осіб.

«Ці штрафи, які запроваджені для юридичних осіб, на фізичних не поширюються. Натомість до фізичних осіб застосовується адміністративний кодекс, за яким ми і штрафуємо порушників», – розповіла Лілія Онищенко.

Розмір штрафу для руйнівників історичних будівель у Львові визначатиме адміністративна комісія, яку утворили при виконавчому комітеті на початку березня.

«До адміністративної комісії входять юристи, представники охорони історичного середовища. Рішення щодо штрафів вони прийматимуть у кожному конкретному випадку. Бо ж є різниця, коли хтось випадково пошкодив елемент будівлі, а коли хтось умисно і цинічно завдає шкоди історичній пам’ятці», – пояснила директорка юридичного департаменту Львівської міської ради Гелена Пайонкевич.

Відтак до юридичної особи, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, застосовуватимуть такі фінансові санкції:

– за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам’ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам – від 1000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам’яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації –  від 1000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об’єкти культурної спадщини – від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– за ухилення власника пам’ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам’ятки – від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.