У Львові за 900 тисяч відреставрують церкву св. Параскеви П’ятниці

Цього року продовжать ремонтно-реставраційні роботи в церкві св. Параскеви П’ятниці (вул. Б. Хмельницького, 77). З міського бюджету Львові виділено 900 тисяч гривень на проведення ремонтних робіт у цьому храмі. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

«Це перехідний об’єкт з минулого року. Цього року ремонтні роботи тут буде завершено. Роботи розпочнуть, коли буде тепло. Оскільки у храмі св. Параскеви П’ятниці проводять роботи по каменю, тому температура має бути стабільна – і вдень, і вночі більше 5-10 С0. Тому раніше квітня роботи не розпочнемо», – розповіла Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР.

За її словами, з міського бюджету Львова цього року на ремонтно-реставраційні роботи в церкві св. Параскеви П’ятниці виділено 900 тис. грн.

«Реставраційні роботи у нашому храмі мають кілька етапів. Перший етап ми вже здійснили. Це перекриття даху міддю: ми зробили це своїми силами. Наразі дах не тече. Другий етап – недавно закінчили гідроізоляцію. Третій етап – реставрація каменю, бо він має властивість відлущуватись. Маємо це зробити, а також обробити цеглу, щоб зберегти її у первісному стані.

Поки що реставраційні роботи передбачаємо зробити ззовні храму, але звісно в планах є реставрація всередині храму», – розповів о. Ігор Малетич, настоятель храму св. Параскеви П’ятниці УПЦ КП.

Довідка

Православна Церква Святої Параскеви П’ятниці, XVII століття (вулиця Богдана Хмельницького, 77) – архітектурна пам’ятка давнього Львова, у якій поєднуються стилі українського, молдавського та західноєвропейського зодчества.

Церква Святої Параскеви П’ятниці Церква Параскеви – одна з найстаріших у Львові і була збудована ще за княжих часів. Нинішнього вигляду святиня набула у середині XVII століття, коли була відбудована на кошти союзника і свата гетьмана Богдана Хмельницького молдавського господаря Василя Лупула. Ім’я фундатора увіковічене вмуруванням у стіну храму пам’ятної таблиці з гербом молдавських правителів: сонця, місяця і корони над головою буйвола. Церква до сьогодні зберегла свій первісний вигляд храму-твердині. Збудована у нижній частині з ламаного каменю, вона нагадує міцний бастіон з високою сторожевою вежею. Розміщення церкви далеко поза мурами міста зумовило її оборонний характер, який виявився у стінах товщиною майже у два метри і бійницях верхнього ярусу вежі. У стильових особливостях храму перегукуються готика і бароко.

Щипець східного фасаду храму нагадує готичне завершення більшості давніх львівських костелів, жоден з яких не зберігся до наших часів. Прямокутні ніші з боків асоціюються з волоськими і буковинськими церквами, а в головному фасаді храму легко впізнати елементи барочного архітектурного стилю. Церква була найбагатшою серед храмів львівського передмістя: при ній знаходилися шпиталь братства, цвинтар, школа і резиденція священика. Церква Параскеви має добре збережений інтер’єр. В ньому є найвизначніша пам’ятка давньоукраїнського мистецтва – іконостас, створений талановитими львівськими майстрами початку XVII століття. Шість рядів ікон, об’єднаних ажурною дерев’яною різьбою, свідчать про надзвичайну майстерність тогочасних малярів та різьбярів. Іконостас створювали кілька майстрів з яскравим індивідуальним почерком. В іконах празничного та страсного циклу чи не вперше в історії українського іконопису використано як тло конкретні елементи ландшафту та архітектури. Чотири з сімдесяти ікон багатоярусної композиції виконані у XIX столітті, але своїм мистецьким рівнем поступаються створеним раніше.