Науковці та звичайні люди, які шукають відомості про долю своїх родин, тепер можуть опинитися перед забороною оприлюднення архівних свідчень у Польщі. Про це Львівському порталу повідомили у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху.
Українські історики припускають, що законодавчі новації в Польщі негативно вплинуть на можливість роботи з історичними матеріалами, насамперед Архіву Інституту національної пам’яті Польщі, який зберігає документальні свідчення щодо тем, відтепер заборонених законом.
Із заявою з приводу криміналізації заперечення «злочинів українських націоналістів», запровадженої змінами до закону про Інститут національної пам’яті Польщі виступив український Центр досліджень визвольного руху. Історики наголосили, що закон ускладнить опрацювання історичних джерел, які містять інформацію про спільне складне минуле.
«У зоні ризику опиняються не лише дослідники та експерти, але й звичайні громадяни, які шукатимуть відомості про долі своїх родин. Сьогодні ми опинились у ситуації, коли важко визначити межу між академічною свободою та порушенням польського законодавства», — йдеться у заяві.
У ЦДВР підкреслили, що саме Польща довгий час була прикладом для України у справі посткомуністичних трансформацій. «Наші держави зробили чимало кроків назустріч одна одній: відкриття правди про комуністичні злочини проти поляків та українців, передача в IPN документів з архівів КГБ про Катинь, «Польську операцію», Голодомор, репресії, виселення та депортації. Але підписання змін до закону ІПН перекреслює сподівання продовжити історичний діалог про складні сторінки спільної історії українців і поляків на новому рівні. Принаймні на території Польщі», — говорить Ігор Бігун, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху.
Українські історики підкреслили, що «Україна надалі залишається місцем, де можна вільно оприлюднювати і коментувати архівні матеріали незалежно від країни їх походження та зберігання. Адже режим вільного доступу до відкритих архівів України, гарантований законом від 2015 року продовжує діяти, в тому числі й для громадян Республіки Польща», — пояснює Володимир Бірчак, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, екс-заступник директора Архіву СБУ.
Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху протягом п’яти років працював над реформою доступу до архівів комуністичних спецслужб. Розроблений експертами законопроект врешті був схвалений Урядом та прийнятий Парламентом у квітні 2015. ЦДВР також створив і розвиває он-лайн сервіс до повнотекстових копій архівних матеріалів із понад 24 тисячами документів.
Як відомо 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz’15 законопроект про заборону пропаганди так званої «бандерівської ідеології»,за яку передбачили штраф, ба навіть тюремне ув’язнення.
Експерти обурені, що у польському законопроекті з’явився термін «Малопольща», адже під ним поляки розуміють Галичину, і трактують це як натяк на територіальні претензії.
МЗС України також висловило свій протест, що Польща некоректно використовуються назви частини території сучасної України.
В ніч на 1 лютого, Сенат Польщі ухвалив закон про заборону «бандерівської ідеології».
«Чи треба нам нагадувати про концтабір в польському Явожно? Чи потрібно нам, українцям, вкотре згадати полякам про операцію Вісла чи Ризький договір? Чи коли Варшава разом з Москвою ділила Україну і як наслідок сама втрачала державність чи ставала жертвою поділу?», – відреагувала український парламентар Ганна Гопко.
Закон також передбачає штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.
Верховна Рада України відповіла Польщі на скандальний закон: борці за незалежність – не злочинці.
Президент Польщі не почув України і підпиcав скандальний закон.
Ізраїль також виступив категорично проти схвалення Сенатом Польщі законопроекту про Інститут національної пам’яті.
Підписанням скандального закону також розчаровані у США.
Омелян Шевчук