Впровадження гендерної складової до вітчизняної системи освіти – це, в першу чергу, впровадження пошани до гідності кожної людини, відсутність у наших матеріалах та підручниках штампів про певні ролі, які нав’язуються школярам починаючи з раннього віку. Про це зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час круглого столу на тему: “Інституціоналізація гендерної освіти: перспективи та ризики”. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі МОН.
“Для нас важливо, щоб незважаючи на те, чи ти хлопчик, чи дівчинка, студент чи студентка, ставлення було однакове, а в системі освіти, вчитель чи вчителька, викладач чи викладачка мали однакові кар’єрні можливості. Зараз ми розпочали гендерну експертизу підручників і мушу вам сказати, що я задоволена нею, принаймні підручниками для 8 класів, які її пройшли”, – додала Лілія Гриневич.
За її словами, головна проблема розвитку гендерної освіти в Україні – це недостатнє розуміння суспільством цієї тематики. Щоб це змінити, вузькі кола експертного середовища повинні виходити за межі зони власного комфорту та спілкуватися з оточуючим світом, переконувати загал та розказувати йому сенс своїх ідей.
“Найбільш важливим в цій політиці є відкритість і залучення до неї нових людей. Тільки таким чином у суспільстві можна сформувати розуміння, що таке гендерна політика, що вона несе собою захист і повагу до гідності кожної людини незалежно від статі”, – наголосила міністр.
Ще один виклик , на думку Лілії Гриневич – залучити академічні спільноти до вирішення цих питань.
“Наприклад, зараз точаться палкі суперечки щодо норм правопису. Деякі вважають, що має бути звертання «Міністерка», інші наголошують на тому, що за нормами правопису правильно – «Міністр». Щоб вирішити це питання до дискусії має приєднатися академічна спільнота, люди, які фахово можуть говорити про, наприклад, зміни у правописі. І це лише приклад, таких питань багато”, – зауважила Гриневич.
Фото: Громадське радіо
