Сьогодні - 30-річчя від дня смерті Василя Стуса

|

Саме 3 вересня 1985 року в тюремному таборі поблизу Пермі перестало битися серце видатного українського поета, літературознавця та правозахисника Василя Стуса.

стус

Один з найвидатніших українських поетів не шкодував сил для боротьби з радянським режимом. Уперше на перо КГДБістів Стус потрапив у вересні 1965  за те, що під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві взяв участь в акції протесту. Стус разом з Іваном Дзюбою, В’ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час. За участь у цій акції його відрахували з аспірантури, проте поет не збирався підлаштовуватись під вимоги тоталітаризму.

Перших дві збірки поезій – «Круговерть» та «Зимові дерева» – відхилило видавництво. У відкритих листах до Спілки письменників Стус засудив радянську систему, котра після відлиги знову поверталася до тоталітаризму. За таку відверту критику режиму Стуса арештували у січні 1972. Згодом суд засудить поета на 5 років ув’язнення та 3 років заслання.

У 1979 році поет повернувся до Києва, але радянська система не хотіла мати такого серйозного ворога. Після звільнення Стус одразу вступив до гельсінської групи захисту прав людини. Стан його здоров’я чимраз погіршувався, але поет на це не зважав.

Через рік його знову заарештовують. Попри активні протести Стуса, держава призначає його захисником Віктора Медведчука. Так, саме путінський кум приклав руку до того, аби поет знову опинився за гратами. Медведчук «не захищав поета, не хотів його розуміти та й узагалі не цікавився його справою». Згодом Медведчук скаже, «що він не вирішував нічого, що які справи вирішувалися в КДБ». Василь Стус знову опинився за гратами.

Табірними наглядачами знищено збірку з приблизно 300 віршів Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями він кілька разів оголошував голодування.

28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари .На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування.

Помер в ніч з 3 на 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця.

Смерть Василя Стуса слід розглядати як вбивство, скоєне радянською тоталітарною системою: воно полягало у багаторічних переслідуваннях поета, зокрема й фізичних, що врешті-решт призвели до його передчасної смерті.

Фото : gazeta.dt.ua

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *