У п’ятницю, 7 серпня, у Львові відбудеться представлення проектів учасників літньої школи з єврейської історії, спрямованих на включення місць єврейської спадщини до сучасного простору міста. Про це Львівському порталу повідомили організатори заходу.
Над концепціями працювали молоді люди з України, Росії, Білорусі та Польщі. Проекти є частиною програми “Єврейські дні у Ратуші” та фестивалю LvivKlezFest.
Почнуться презентації об 11:00 у дворику пологового будинку на вул. Раппопорта, 8. Вхід – вільний. У дворику пологового будинку відкриють виставку «Умовні знаки / сліди єврейської історії на Краківському ринку». Цей проект передбачає маркування найстарішого, сьогодні уже неіснуючого єврейського кладовища у Львові (за будівлею колишнього єврейського шпиталю, де тепер діє пологовий будинок). Інсталяція зберігає пам’ять минулого, пов’язує її із сьогоденням і водночас пропонує місце для відпочинку і медитації. Ще одне її важливе завдання – це саме маркування забутої частини історії Львова. Трикутна лавка, на якій експонуватиметься виставка, повторює умовне позначення єврейських кладовищ на довоєнних мапах.
О 14:00 на площі Коліївщини (єврейський квартал у середмісті) учасники літньої школи з єврейської історії відкриють виставку «Послання з минулого, урок на майбутнє». Експозицію присвячують мешканцям Львова, які пережили Голокост – тим кільком зі сотень тисяч, чиї історії так і залишаться мовчати в міських стінах. Відкриття виставки супроводжуватиметься поетичною презентацією.
«Ми дивимось на катастрофу очима євреїв, які проживали у Галичині. Цей погляд з минулого спрямований у день сьогоднішній, він заново відкриває знайомі місця міського публічного простору», – кажуть учасники школи.
О 17:00 на площі Святого Теодора почнуться фестини «У сусідів». Цю локацію обрано недаремно, адже площа Святого Теодора і вціліла синагога Якуба Ґленцера були важливими місцями для єврейської громади Львова. Саме на цих вулицях зустрічалися різні культури. Фестини на площі Святого Теодора нагадають про євреїв, що мешкали тут перед війною. Категорія сусідства, яка у проекті є ключовою, належить також і до сьогодення.
«Поглянемо на історію єврейських сусідів, що мешкали колись на площі Святого Теодора і зануримося в сучасне життя цього місця. Зробимо це через кухню, мову та релігію. Про розмаїте життя дільниці нагадуватимуть також архівні фото, надані Центром міської історії», – розповіли координатори проекту.
Фото: організаторів
Дуже цікаво те, що Львів – гордість України, та був центром визвольного руху українців, де будувався фундамент вільної України, де за волю віддавали життя герої УПА…Слава Героям! Та щось ніхто їх не згадує, ніхто не представляє проектів учасників визвольного руху, спрямованих на включення місць бойових дій спадщини «до сучасного простору міста». А от як «представити проекти учасників з єврейської історії, місць єврейської спадщини до сучасного простору міста» то аж бігом, аж п’яти горять, щоб зацілувати єврея! А коли ми вже почнемо любити українця, коли, ГА? Коли українець на своїй землі, у своїй хатині, на Україні буде ліпше єврея! Боже, врятуй неньку Україну від сіоністів….