Делегація депутатів Львівської міської ради на чолі з секретарем міськради Василем Павлюком відвідала місто Люблін (Польща). До її складу також входили соціальні та медичні працівники Львова, Тернополя та Івано-Франківська. Мета зустрічі – вивчення польського досвіду впровадження і функціонування паліативної допомоги важкохворим дітям. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.
За словами Василя Павлюка, до нього на прийом практично щодня приходять батьки хворих дітей, які просять допомоги, розповідають про те замкнуте коло, в якому опиняються. Адже маючи на руках невиліковну дитину, вони не мають змоги працювати, аби забезпечити її усім необхідним. За статистикою в Україні щороку збільшується кількість важкохворих дітей, які потребують паліативної допомоги. Проте й досі у нашій країні немає жодного хоспісу для дітей.
«Це надзвичайно важлива і болюча тема. На жаль, наша держава сліпа і глуха до цих сімей. А найбільше вражає те, що в Україні немає відповідної законодавчої бази для функціонування хоспісів для дітей. Натомість в Польщі є 23 такі центри. У квітні до нас приїздили колеги з Любліна. Вони розповіли про свій досвід організації паліативної медицини, і ми домовились про візит-відповідь з нашого боку», – пояснив Василь Павлюк.
Лікарі і соціальні працівники з різних міст змогли на власні очі побачити, як працює ця система, адже паліативна допомога в Польщі побудована на високому рівні. Ефективно працюють стаціонари, окремі будинки для невиліковно хворих дітей, де з ними волонтери, педагоги граються, вчаться. Як показує досвід, найбільш ефективною є хоспісна допомога вдома. До діток навідуються лікарі, психологи, волонтери.
На думку члена комісії з питань контролю за ефективністю виконання програм розвитку та рішень ради ЛМР Андрія Яворського, існує кілька проблем в цій площині: недосконалість нормативно-правової бази та неготовність суспільства адекватно сприймати паліативну допомогу хворим. Втім, на його думку, потрібно формувати саме систему медичної паліативної допомоги, а не тільки поодинокі центри, бо опіки і домашнього затишку потребують важкохворі діти у всій Україні.
Під час зустрічі голова Ради міста Любліна Пйотр Ковальчик повідомив, що головна ідея хоспісів – це створення умов, аби діти могли перебувати в домашній обстановці під наглядом родини. Польські органи влади, усвідомлюючи гостру потребу таких закладів, підтримують їх фінансово. 40% коштів хоспіс отримує від держави, а 60% – від благодійних організацій. Окрім цього, зазначив пан Ковальчик, найважчим етапом є початок цієї справи, а він неможливий без допомоги держави.
Як повідомив депутат ЛМР, член комісії з питань контролю за ефективністю виконання програм розвитку та рішень ради ЛМР Андрій Рікота, відвідуючи хоспіси для дітей у Любліні та спілкуючись з польськими медиками, члени делегації намагались зрозуміти, в якому напрямку треба рухатись для того, щоб реформувати нашу медичну галузь, зокрема, комунальну медицину міста.
«Не секрет, що в галузі охорони здоров’я потрібні системні зміни. Мені було цікаво побачити, яким чином працює сам механізм паліативної медицини, і яким чином можна адаптувати їхній досвід на наших теренах. Переконаний, що найближчим часом нам вдасться перейняти польський досвід, зокрема, в частині інвестування. Адже польські колеги залучають іноземні гранти для роботи хоспісів», – сказав Андрій Рікота.
Ірина Шалаковська, член комісії комунального майна та власності, вважає, що створення хоспісів для дітей є показником розвитку суспільства, його цивілізованості.
«Нас, депутатів, хвилювало питання адаптації до нашої законодавчої бази. Бо, на жаль, на законодавчому рівні в Україні це питання не узгоджене, не опрацьоване. Відтак ми вирішили рухатись малими кроками. Перший крок – ухвалення на місцевому рівні спеціальної програми функціонування дитячих хоспісів. Для цього плануємо проводити круглі столи, на яких спільно з юристами, соціальними працівниками, ми намагатимемось напрацювати відповідні документи. Ще одне питання, яке треба вирішити, це питання приміщення для майбутнього хоспісу. У нас уже є деякі думки з цього приводу, і я думаю, нам вдасться їх зреалізувати», – повідомила Ірина Шалаковська.
«Те, що ми побачили в Польщі, вразило нас, – зауважив Ярослав Музичко, голова комісії культури, промоції, ЗМІ та туризму, – в яких хороших умовах перебувають ці діти. Це стосується не тільки матеріального боку, а й духовного. Дитина відчуває підтримку не тільки своєї сім`ї, а всього суспільства. Вона має багато тепла, опіки, любові від оточуючих і відчуває себе повноцінним членом суспільства»
На переконання Ярослава Музичка, запровадження в Україні дитячих хоспісів є життєво необхідною потребою. Важливим також є прийняття закону про благодійну діяльність, оскільки більшу частину грошей на утримання хоспісів виділяють благодійні фонди. Депутат сподівається, що після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, в Україні відбудеться гармонізація законодавства із загальноєвропейськими нормами.
На думку Ореста Печенка, члена комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища, справа людського милосердя і співчуття неможлива без самовідданих людей. «У Любліні ми побачили людей, які є фанатами своєї справи. Я вважаю, що функціонування хоспісів можливе лише при наявності трьох чинників. Це – врегулювання законодавчої бази, підтримка на місцевому рівні і наявністі волонтерів, які живуть цією справою».
Цю думку підтримує і Іван Гринда, голова комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку. «Багато свідомих людей в Польщі віддають 1% своєї зарплатні на потреби хоспісу. Чому б нам це не запровадити? Як показує їхній досвід, об’єднуючи зусилля громадських організацій, влади і небайдужих людей, можна зробити велику справу».
На переконання Василя Павлюка, перше важливе завдання – достукатись до громадськості, суспільства та влади. Адже це «незручна» тема, про неї в українському суспільстві не прийнято говорити на повен голос. Власне, тому велику допомогу мають надати мас-медіа, які у своїх програмах, на сторінках газет повинні піднімати цю болючу тему.
«На разі ми хочемо створити західноукраїнську програму розвитку паліативної допомоги. Наступний крок – це формування місцевого бюджету, в який ми закладемо частину коштів для створення хоспісів. А згодом усі наші напрацювання на місцевому рівні ми передамо депутатам Верховної Ради, аби вони могли розробити відповідний законопроект», – підсумував Василь Павлюк.
