Ректор УКУ благословив відновлений греко-католицький храм у Польщі

Наприкінці вересня в селі Жерниця Вижня (Польща) відбулося благословення відновленого греко-католицького храму, збудованого 1800 року. Чин благословення та Божественну Літургію очолив ректор УКУ о. д-р Богдан Прах. Про це повідомляє прес-служба УКУ. Церква святого Василія Великого в с. Жерниці Вижній збудована 1800 року. Її освятили 27 вересня того ж року на свято Воздвиження Чесного Хреста. На відкриття оновленого храму 29 вересня 2013 року приїхало духовенство з Польщі та України, зокрема декан Ольштинський о. Іван Лайкіш, протосинкел Вроцлавсько-Ґданської єпархії о. Богдан Галушка, ректор Греко-католицької Духовної семінарії у Любліні о. Богдан Панчак, а також вірні, серед яких багато колишніх мешканців села. Історія відновлення цієї церкви розпочалася 8 років тому, коли територію, на якій вона розташована, викупив Януш Слабік. До Другої світової війни тут були два села – Жерниця Вижня і Жерниця Нижня, – в яких мешкало близько двох тисяч українців. Однак, після 1947 року людей депортували на територію Радянської України чи Західної Польщі. Відтак село опустіло, і на його території було створено колгосп, а храм використовували для зберігання міндобрив. Та невдовзі і колгосп теж розпався, і церква стояла пусткою. За часів незалежності України тут почали час від часу проводити відправи.

«Я в ній часто служив Літургії, коли приїжджав помолитися за колишніх мешканців, які відійшли у вічність. І бачив, як вона перетворювалася в руїну. Іконостас розкрали, ікони позабирали. І не було жодної надії, що церква і цвинтар, який поруч, будуть відновлені», – розповів ректор УКУ о д-р Богдан Прах, предки якого походили з цього села.

Викупивши цю територію, Януш Слабік взяв під опіку і сакральні споруди, які тут знаходилися – греко-католицький храм і римо-католицьку каплицю, а також цвинтар. За свої кошти він повністю їх від реставрував, після чого звернувся до о. д-ра Богдана Праха з проханням відновити повноцінну діяльність храму. Для ректора УКУ відновлення церкви є ознакою звернення поглядів польського суспільства на українську культуру, яка була і є представлена на цій території.

Це вже третій український храм за останні декілька років, який відновлений польським коштом.

«Святиня є видимим знаком того, що польське суспільство відкрите до української культури. І для мене це велика радість, адже крива історії почала розвертатись. Польське суспільство позитивно відкривається до нашої культури, зокрема сакральної», – зазначив отець Прах.

Та, окрім поляків, українською культурою на території Польщі повинні зацікавитися і самі українці. Адже після Другої світової війни багато храмів стали порожні, а цвинтарі почали занепадати. А невдовзі ці пам’ятки сакральної культури можуть взагалі зникнути.

На думку о. Богдана Праха, українцям слід більше активізуватися, щоб вивчати історію тих земель, для того «щоб польське суспільство могло черпати з цієї спадщини». Прикладом такої активності можна вважати практику студентів історичної програми УКУ, які нещодавно займалися реставрацією цвинтаря на Любачівщині. А таких цвинтарів, які потребують реставрації, є понад двісті.

Однак, окрім відновлення храмів, постає питання і щодо їх подальшого існування. Поблизу церков в с. Жерниця Вижня не проживають ні римо-католики, ні греко-католики, які змогли б постійно відвідувати храми. Зі слів о. Богдана, зараз відбуваються обговорення щодо цього питання, розробляється відповідна концепція, однак і тут потрібна активність української громади, яка б змогла допомогти вирішити це питання.