ОСТАННІ НОВИНИ

Герман чотири роки невдало інтригує своєю відставкою

|

Колишній заступник глави Адміністрації президента, радник глави держави та нинішній народний депутат від Партії регіонів Ганна Герман знову згадала про свою «стару пісню» про відставку, «мелодія» якої вже нікого не дивує, оскільки звучала вже щонайменше п`ять разів.

30 версня ефірі телеканалу ICTV Герман заявила, що піде з політики, якщо президент Віктор Янукович не вирішить питання ув`язненого екс-прем`єра Юлії Тимошенко. За словами Герман, Тимошенко «сама того не бажаючи, стала механізмом, який використовують вороги України для того, щоб не пустити Україну на західний шлях розвитку».

Регіоналка традиційно не оминула нагоди похвалити чесноти Януковича, який мужньо, але милосердно протистоїть підступним «ворогам».

«Я вірю, що підписавши асоціацію, ставши міцно на ноги, президент України, який шукає виходу з цієї ситуації, знайде вихід і полегшить долю своєї опонентки. Але полегшить не під тиском держав і чужих лідерів, не під погрозами… ні, він зробить це з висоти свого милосердя, свого християнського переконання і своєї сутності…Я вірю в це. І якщо моя віра перед вами виявиться лише ілюзіями моїми, я готова прийти і сказати: «Я назавжди відходжу з політики, бо я помилилася в цій людині». Але я знаю цю людину більш як вісім років … Думаю, що моя віра у нього має підстави…», – підкреслила Герман.

Ніхто не сумнівається у вірі Герман в Януковича, а от її обіцянкам піти у відставку, чи з політики, є всі підстави не вірити. Оскільки вони перетворилися у традиційний риторичний прийом, яким Герман поповнила свій арсенал, ще до обрання Януковича президентом.

Зокрема, у грудні 2009 року, будучи народним депутатом, Герман обіцяла повернутися працювати в журналістику, якщо Януковича оберуть президентом.

«Після того, як Янукович стане президентом, піду працювати вільним журналістом», – сказала Герман.

Втім після перемоги Януковича на президентських виборах, та переїздом у Адміністрацію президента на нове місце роботи, Герман забула про свою обіцянку.

Але вже у березні 2010 року вона знову згадала про неї, але уже у новій інтерпретації.

Після резонансу, якого набуло призначення її сина заступником міністра з надзвичайних ситуацій, Герман довелося виправдовувати його несподіваний кар’єрний злет. Тож коментуючи ситуацію тодішній заступник Адмінстарції президента, заявила, що піде у відставку, якщо син не впорається з обов’язками.

«Якщо він буде працювати добре – порядок. Якщо він зробить щось не так – він повинен відійти. Але не тільки він, а і я. Тому що я теж несу відповідальність, бо я при владі», – запевняла Герман.

Проте, син після відставки Нестора Шуфрича з посади глави МНС, від влади відійшов, але недалеко, а от мати там залишилася і продовжила «лякати» своєю відставкою.

Так, уже у травні того ж року Герман  заявила, що готова пожертвувати кар’єрою заради захисту прав людини.

«Якщо треба захистити права людини, а я можу це зробити і для цього я мала би втратити кар’єру, я готова втратити кар’єру, але захистити громадянські права людини”, – сказала Герман у відповідь на заклик піти у відставку з боку БЮТ.

Черговий привід на словах «подати у відставку», з`явився у Герман у січні 2011 року. Тоді вона заявила, що президент Віктор Янукович не підтримає запропоновану міністром освіти Дмитром Табачником концепцію реформи системи освіти і додала, що готова пожертвувати своєю посадою заради того, щоб міністром освіти був не Табачник, а хтось інший.

«Якби я призначала міністрів, або якби це було в моїй волі, то я готова була б сьогодні скласти всі свої повноваження і піти на вільні журналістські хліби, чи стати безробітною, лише для того, щоб міністром освіти був хтось інший», – наголошувала тоді Герман.

Вже за місяць, реформа освіти, зокрема, загроза ліквідації Національного університету «Києво-Могилянська академія» змусили Герман знову пообіцяти піти у відставку.

«Якщо треба буде піти у відставку, щоб зберегти Могилянку, я піду. Якщо я буду розуміти, що це та ціна, яку треба заплатити, я не стану торгуватися. Я не тримаюся за крісло, мене в житті взагалі мало цікавлять чиновницькі посади», – заявила вона.

Водночас Герман перконувала, що у неї немає персонального конфлікту з Табачником.

«У нас немає персонального конфлікту, є конфлікт підходів, бачення шляхів розвитку освіти та гуманітарної сфери. Я нічого не маю проти Табачника, але я проти того, щоб нищили Могилянку, щоб піднімали плату за навчання, щоб створювати проблеми українській мові. Ми говоримо про речі, які становлять національний інтерес, а не про конкретну людину, яку я шаную як доброго спеціаліста своєї справи», – пояснювала Герман.

Показово, що у лютому 2012 року, попри публічну «готовність» Герман піти у відставку, Вищий адміністративний суд за позовом адвоката Володимира Оленцевича відмовився зобов`язати президента Віктора Януковича звільнити Герман з посади за низку публічних заяв, які вона не мала права робити.

Єдиний випадок, коли Герман без зайвої гри на публіку, реально написала заяву про відставку з посади радника президента, керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації президента, стався у листопаді 2012 року. Втім назвати це класичною відставкою неможливо, радше – зміною місця роботи, оскільки Герман обрали народним депутатом Верховної Раду VII скликання за списком Партії регіонів.

Тиждень.ua

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *