Сьогодні, 23 серпня, за вагомий внесок у становлення української державності, активну громадську позицію та з нагоди 22-ї річниці Незалежності України нагороди «Почесний знак святого Юрія» отримали політв’язні радянських та нацистських таборів – Ярослава Гасюк (Крижанівська), Ірина Шуль (Б’єнько), Мирослав Сипа та Онуфрій Дудок. Нагородження відзнаками відбулося під час Урочистих зборів Львівської міської ради від міського голови Андрія Садового. Про це повідомили у прес-службі Львівської міськради.
«Мені 95 років. Незважаючи на свій вік, я ходжу по школах на виховні години, розказую дітям про наші подвиги і про наших героїв, які боролися за Батьківщину. Протягом 22 років разом з колективом «Відгомін» ми відвідали, мабуть, понад 200 шкіл. Ми їздили на Закарпаття, в Батурин, Крути. Перед референдумом ми поїхали на Закарпаття, в Ужгород. Там зібралася місцева інтелігенція. І ми співали патріотичні пісні, розповідали про наші переживання в концтаборах. Вони сказали, що наші виступи більше значать, аніж будь-які мітинги. Я мушу згадати за Перемишль. Я – перемишлянка. І тут сидить Гасюк Слава. Вона також з Перемишля. Це місто називали «Західним бастіоном України». Нас виховували в українських школах, ми ходили в приватну українську гімназію, хоч там треба було платити гроші. Але ми хотіли бути між своїми і слухати тих, які плекали в нас оцю любов і говорили так, як говорив Степан Бандера, що змагання за волю, добро, Бога й Батьківщину повинно бути змістом цілого життя невольного народу», – розповіла Ірина Шуль під час свого виступу на Урочистих зборах.
Незалежність України для цих людей не є просто сполученням слів, адже задля цього вони та їхні однодумці боролися і готові були віддати власні життя.
Біографії та спогади очевидців:
Ярослава Гасюк (Крижанівська)
http://territoryterror.org.ua/uk/witnesses/biography/?ci_personid=76
Ірина Шуль (Б’єнько)
http://territoryterror.org.ua/uk/witnesses/biography/?ci_personid=81
Мирослав Сипа – народився 24 жовтня 1925 р. у с. Погорільці Львівського воєводства (тепер Золочівський район Львівської області). Навчався у початковій школі в рідному селі та середній школі с. Куровичі. З 1942 р. здобував освіту у Львівській фаховій хімічній школі. Водночас став членом Пласту (ВСУМу) та Юнацтва ОУН. Наприкінці 1943 р. скерований у старшинську школу УПА «Олені», де призначений стрільцем-кулеметником першої чоти другої сотні. Навесні 1944 р., під час нічного чергування на підступах до місця розташування старшинської школи, Мирослав Сипа вступив в бій з німецькими диверсантами з дивізії «Едельвейс». Йому вдалося перешкодити диверсантам, проте під час бою він був поранений та отримав двостороннє запалення легень. Влітку 1944 р. Мирослав отримав диплом про закінчення старшинської школи зі званням старшого вістуна УПА. Через задовільний стан здоров’я був скерований на лікування додому. В дорозі його затримали радянські спецслужби, після чого він був примусово мобілізований в радянську армію. Отримав поранення у боях на Сандомирському плацдармі. Демобілізований в 1948 р. Навчався у вечірній школі та Зооветеринарному інституті, який закінчив 1959 р. Після навчання змушений був часто змінювати місце праці, оскільки відмовлявся вступати в компартію. Наприкінці 1980-х рр. зайнявся активною громадською роботою. Сеньйор Пласту, член ради Львівського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Мешкає у Львові.
Онуфрій Дудок – народився 12 червня 1926 р. у с. Косовець Львівського воєводства (тепер Городоцький район Львівської області). На поч. 1942 р. вивезений зі Львова на роботу до Німеччини. Заарештований поліцією в м. Нюрнберг. 1942–1945 рр. перебував у численних нацистських тюрмах та концентраційних таборах – Флоссенбург, Освенцим-Біркенау, Маутгаузен. Звільнений американськими військами з концтабору Маутгаузен 5 травня 1945 р. Лікувався у таборі для колишніх в’язнів біля м. Хохенфельс (Німеччина). До 1948 р. перебував у таборі для переміщених осіб в м. Нюрнберг. Повернувся до СРСР, утримувався у фільтраційному таборі біля м. Мукачево. З 2-ї пол. 1950-х рр. і дотепер мешкає у Львові.
