Ціни на продукти в Україні за рік виросли на 10 – 15%, а на деякі харчі – на всі 40%, йдеться у сюжеті ТСН.
Розрахунки експертів підтверджують і люди у супермаркетах. Кажуть, що подорожчали картопля та капуста – основні інгредієнти так званого борщового набору, за яким виміряють добробут українців.
Наразі картопля, буряк і капуста на гуртовому ринку коштують по 3 грн/кг, цибуля – по дві, і морква – за 3,5 грн. І основне – ребра – по 45 грн, а помідори – по 35. Така каструлька борщу тягне на 94,5 грн.
Торік те саме обходилося на 8 гривень дешевше, каже авторка описаного рецепту борщу і додає, що зараз помідори у борщ не кладе, бо нині це – не економно.
Водночас продовольчий міністр Микола Присяжнюк каже, що не може такого бути. За його розрахунками, борщовий набір навіть подешевшав відносно минулого року – на 2 грн. Ймовірно, в нього свій рецепт.
Експерти переконують, що рахувати можна по-різному. Зокрема, на борщ обирати найдешевше, не звертаючи увагу на якість.
«У нас є державне регулювання на соціальні товари. Відповідно, там є обмеження по рентабельності як для товаровиробників, так і для торгівельних мереж”, – повідомила голова аналітичного відділу Марія Колесник.
Аналітики пояснюють ріст цін так званою прихованою інфляцією. На товари із соціального переліку – хліб, варені ковбаси 1-2 сорту, курятина, молоко та сметану нижчої жирності – встановлена мінімальна торгова націнка. На ці харчі і виробники, і продавці змушені тримати однакову вартість, проте вони себе не стримують, коли продукт до цього списку не входить.
“У преміальному сегменті ми це відчуваємо суттєво”, – зазначає Колесник. Наприклад, ковбаса сирокопчена вищого ґатунку минулого року коштувала в межах 110 грн/кг, зараз – на 30-40 грн дорожче. Те саме відбувається з сирами і молочними продуктами. “Люди починають обирати або дешевші товари з тої самої полиці, або просто купувати менше, ну, скажімо, не 300 грамів, а 200”, – пояснила аналітик.
Виробники навіть йдуть на хитрощі. Так, змінивши жирність сметани лише на відсоток, її вже можна перенести в преміум сегмент, а відтак – підняти ціну.
Однак це ніяк не позначається на купівельній спроможності українців, більше на харчі вони витрачати все одно не можуть, бо просто стільки не заробляють.
