Кабінет Міністрів схвалив проект Закону «Про амністію у 2012 році» та найближчим часом винесе його на розгляд Верховної Ради України. Законопроект, який розробляло Міністерство юстиції, підготовлено відповідно до статті 92 Конституції України для законодавчого забезпечення у поточному році складової частини міжгалузевого правового інституту вибачення державою осіб, які вчинили злочинні діяння. Про це повідомляє прес-служба Мін’юсту.
Як повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович, у разі ухвалення урядового законопроекту внаслідок застосування амністії з місць позбавлення та обмеження волі передбачається звільнити близько 1,5 тисячі осіб, які нині відбувають покарання, проте не становлять значної суспільної небезпеки.
Проектом передбачається оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених, які скоїли злочини невеликої тяжкості або є найбільш незахищені та вразливі у соціальному плані, а саме: на неповнолітніх, жінок та чоловіків, які мають дітей віком до 18-ти років або дітей-інвалідів, на інвалідів першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання тощо.
Водночас, визначаються категорії осіб, до яких амністія не може бути застосована. Застосування амністії не допускатиметься й щодо підсудних або засуджених, які заперечуватимуть проти цього.
Дія Закону поширюватиметься на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюватиметься на триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
Виконання Закону буде покладене на суди за обов‘язкової участі в судовому засіданні прокурора. У судовому засіданні може також брати участь захисник.
Питання про застосування амністії щодо осіб, яких засуджено судами іноземних держав і які відбувають покарання на території України, вирішуватимуться відповідними судами України з дотриманням вимог міжнародних договорів України.
Органам виконавчої влади та місцевого самоврядування законопроектом встановлюється обов‘язок забезпечити заходи соціального патронажу щодо амністованих осіб, передачу звільнених неповнолітніх під нагляд батьків або встановлення над ними піклування; направлення звільнених інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку, які не мають родичів, що могли б узяти їх на своє утримання, до спеціальних будинків-інтернатів тощо.
Передбачається, що ухвалення указаного Закону дозволить зменшити чисельність осіб, які нині відбувають покарання в місцях позбавлення та обмеження волі, але не становлять значної суспільної небезпеки. Реалізація Закону сприятиме також покращенню матеріально-побутових умов тримання засуджених.
