Учора, 2 вересня, в Дрогобичі в підвалі Палацу мистецтв музею «Дрогобиччина» (вул. Шевченка 38) відкрилась виставка «КАКТУС – ШУЛЬЦУ». Про це повідомила прес-служба Творчого об’єднання «Кактус».
Виставку організував Лев Скоп, а ідею підхопили дрогобицькі художники Лев Микитич, Іван Дудич, Тетяна Думан. Експонується живопис, графіка, стінопис, інсталяція довоєнних предметів побуту.
«Виставка не вписується у традиційні канони створення експозиції, за всіма правилами. Тут скоріше відтворена така собі атмосфера маленького дрогобицького Монмантру, що спускається у підвали і робить щось нове. свіже, яке привідкриває можливість безпосереднього спілкування із ситуацією, в якій жив і творив Бруно Шульц. В цьому підвальчику ми можемо ознайомитися з тим, як дрогобиччани сприймають Шульца сьогодні» – зауважив, відкриваючи експозицію, Іван Дудич.
Алла Гладун – директор музею Дрогобиччина зазначила: «Лев Скоп давно займається творчістю Бруно Шульца. Таємничий світ Шульца, можливо, не зрозумілий для широкого загалу. Але є близький та органічний для Левка. Як то кажуть, митець митця розуміє. Оскільки творчим людям не можна казати ні, то відгукнулася на прохання Скопа та надала під виставку підвали, які, можливо, не надто підготовлені до експозиції».
У цьому підвалі художникам вдалось відтворити яскравий фантасмагоричний світ Бруно Шульца. Облуплена штукатурка перетворилась на стінопис, з якого визирають персонажі творів Шульца та химери, які ввижались батьку Шульца в оповіданні «Склепи цинамонові».
А довоєнні предмети побуту з музейних підвалів перетворились на мистецькі символістичні інсталяції. Жорна та олійний прес, до прикладу, вказують на ситуацію, в яку потрапляє митець у різних суспільно політичних умовах.
Як зауважила автор стінопису Тетяна Думан, Дрогобич наповнений енергетикою Шульца. Його фантазії живуть тут по закутках донині, треба лише вміти їх побачити. Так, малюючи шульцівських химер, жодної лінії не вигадала, лише обводила контуром те, що саме проступало зі стін підвалу у будівлі, яку Шульц описував колись, як Віллу Б’янка.
Лев Скоп, ініціатор виставки, зазначив: «У творчості кожного художника має бути момент переживання і комплекс меншовартості. Коли приходить гординя – помирає художник. Шульц же до самого кінця залишався митцем без гордині, через що й твори його і сьогодні підкуповують чесністю. А чесність, як відомо, найбільше проявляється у спонтанності. Тож виставковий творчий експромт «Кактусу» виглядає дуже по-шульцівськи.
Фото: ТО “Кактус”
