ОСТАННІ НОВИНИ

У Львові влаштували пікнік на захист мирного зібрання

|

У Львові громадські активісти влаштували пікнік: їли сардельки, грали бамбінтон, співали під гітару. Таким чином вони вже вкотре привертають увагу до проблем із законопроектом №2450 «Про порядок організації і проведення мирних зібрань».

Що спільного між акцією протесту та пікніком? І те, й інше є мирними зібраннями, відповідно, вони підпадуть під регулювання закону про мирні зібрання, як тільки його приймуть.

«Ще два роки тому в законі були дивовижно безглузді норми, такі, як: виділення владою окремих місць для протестів, необхідність узгоджувати гасла мітингу з владою, можливість місцевій владі заборонити громадянам збиратись біля адміністративних установ, відповідальність організаторів за перевищення кількості учасників протесту від вказаної у заявці,  тощо. На щастя, ці речі зникли з 2450. І все це завдяки відданій боротьбі правозахисників, громадських організацій та небайдужості ЗМІ. А також – завдяки активному використанню нашого права на мирний протест» — сказав «тамада» пікніка Юрій Шивала.

У цей час подібні акції на захист мирних зібрань відбудуться у багатьох інших містах України: Київ, Сімферополь, Севастополь, Луганськ, Кіровоград, Харків, Одеса, Рівне, Ужгород, Кривий Ріг, Миколаїв, Донецьк. У Києві акція відбулася біля комітетів Верховної Ради, де якраз розглядають, чи вносити це питання на розгляд Верховної Ради вже цього тижня.

«Можливо порівняння пікніку та протесту виглядає абсурдно. Але пікнік – це теж мирне зібрання і буде підпадати під регулювання відповідного закону. На жаль, історія з законопроектом 2450 є яскравим свідченням того, що обмеження прав на зібрання може звестись до абсурду, в разі, якщо громадськість не втручатиметься. Зрештою, маємо яскравий приклад абсурду в сусідніх країнах, де можуть затримати на кілька діб за оплески, стояння на вулиці без очевидної причини чи носіння білої стрічки» — прокоментувала активістка руху «Відсіч» Ольга Сало.

Попри те, що внаслідок громадського тиску і багаторазових вуличних акцій законопроект зазнав суттєвих позитивних змін, у ньому все ж залишились два основних недоліки, які можуть стати інструментом для перешкоджання владою мирному протестові. Зрештою, ті ж норми можна буде застосовувати і до перешкоджання цілком аполітичним зібранням, наприклад – до відпочиваючих на пікніку.

В останній версії законопроекту йдеться про час подачі заявки на акцію – за 2 робочих дні. Громадські активісти вимагали встановити термін подачі повідомлення не більший, ніж 12 годин до акції. Адже зміст такого повідомлення – надати можливість владі підготувати забезпечення порядку і гарантувати безпеку зібрання, тож 12 годин для цього – цілком достатньо.

Також вимагають внести у прикінцеві положення 2450 зміни до ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця стаття за «порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» передбачає попередження, або накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або  адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб. Сьогодні ця стаття застосовується безпідставно і легко оскаржується у судах, адже немає закону, який «встановлює порядок організації зборів». Проте, в разі прийняття законопроекту 2450, ст. 185-1 КУпАП стане інструментом репресій проти організаторів мирних протестів. 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *