ПАРЄ підтримує реформування Конституції України, але побоюється монополізації влади

Сьогодні під час прес-конференції у Львові доповідач
Моніторингового комітету ПАРЄ з питання виконання Україною обов’язків і
зобов’язань перед Радою Європи, член Парламенту Швеції Марієтта де Пурбе-Лундін
повідомила, що ПАРЄ підтримує подальше реформування Конституції України.

Однак, коли Конституційний Суд своїм рішенням повернув
Україні Конституцію 1996 року, то це, на її думку, не розв’язало всіх питань,
які виникають у зв’язку з виконанням Україною своїх зобов’язань та обов’язків
перед Радою Європи.

«Але ми вітаємо налаштованість на подальше реформування
Конституції України. Всяка реформа, включно з конституційною, має братися на
широкий діалог, на уважний аналіз обговорення, на консенсус. Поміж тим, усі ті
робочі групи, комісії, комітети, які зараз залучені до процесу розробки змін до
Конституції, реформувань конституції, повинні співпрацювати та допомагати одна
одній, а не заплутувати якимось чином цей процес», – Марієтта де Пурбе-Лундін.

Доповідач Моніторингового комітету ПАРЄ також додала, що
Рада Європи має підстави для занепокоєння через повернення до Конституції 1996
року та монополізації влади. «Відверто кажучи, ми маємо такі побоювання і
висловлювали їх ще попереднього разу. Тепер же, коли країна знову почала жити
за Конституцію 1996 року, ми підкреслили потребу певних змін. Так що у нас є
причини для занепокоєння», – сказала вона.

Окрім того, Марієтта де Пурбе-Лундін повідомила, що Рада
Європи занепокоєна ще й ситуацією довкола української судової гілки та
повноважень української прокуратури. «Нас досі непокоїть справжня незалежність
судової влади в Україні і виконання рішень європейського суду в Україні, бо з
цим є великі проблеми. Тай взагалі, відомо, що багато громадян має право на ті
чи інші види соціальних виплат та допомог, і це право підтверджене судовими
рішеннями, але їх не виплачують досі», – сказала вона. 

Але так чи інакше співпраця між Україною та Радою Європи триває
і ми сподіваємося, що вона набуде якоїсь іншої якості. Тепер від органів
держави залежить наскільки вони будуть спроможні виконати свої зобов’язання,
щоб Україна перестала бути об’єктом моніторингу», – додала доповідач
Моніторингового комітету ПАРЄ.