У Львівському музеї історії релігії працює міні-виставка
«Оклади ікон XVIII-XX ст.», на якій
розміщено невелику частину експонатів, що ілюструють окремий напрямок
декоративно-прикладного мистецтва оздоблення ікон. Про це повідомляє
прес-служба музею.
Шати або оклад ікони – оздоба на іконах, що покриває майже
все зображення, нанесене на іконну дошку, окрім кількох головних та найбільш
виразних елементів. Зазвичай, відкритими лишаються обличчя й руки. Для них в
шатах передбачені отвори. Прикрашання ікон розпочиналось ще з часів Київської
Русі. Про оздоблення місцевих храмів княжої доби окладними іконами згадується у
Літописі Руському, а також у джерелах більш пізнього часу.
Розквіт мистецтва оздоблення ікон спостерігається упродовж
XVII – першої половини XVIII ст. Мальовані олійними фарбами на дереві
іконографічні зображення Спаса, Богородиці та інших святих розміщували на тлі,
декорованому гравірованими чи карбованими
орнаментальними мотивами. Так, в 1695 році кращими українськими майстрами на кошти
гетьмана Івана Мазепи було створено срібний оклад ікони Чернігівської Троїцько-Іллінської Богородиці. На сьогодні – це найбільший
бароковий оклад висотою 3,45 метра, вагою 34 кілограми, який
зберігається в Чернігівському історичному музеї імені Тарнавського.
Фондова колекція ікон з окладами у Львівському музеї історії
релігії невелика, лише 38 одиниць. У музейну скарбницю вони потрапили різними
шляхами: одні передані Львівським історичним музеєм, інші – митницею, деякі
закуплено. На виставці представлено – сім ікон. Вони яскраво ілюструють
неабияку майстерність й техніку виготовлення митців-іконописців
найрізноманітніших уборів для ікон.
Львівський портал