У 2010 році кількість зареєстрованих злочинів порівняно з
2009 роком збільшилась на 15,2% або на 66 тисяч. Про це свідчить звіт
Генеральної прокуратури про результати діяльності за минулий рік.
Як випливає з документу, у звітний період "криміногенна ситуація в країні
залишалася напруженою". Кількість зареєстрованих злочинів зросла на 15,2%
(з 435 тисяч у 2009 році до 501 тисячі в 2010-му). Такий значний ріст не можна
пояснити лише зміною підходів до реєстрації правопорушень, оскільки збільшилися
показники не лише дрібних, але й тяжких злочинів (на 14,8%, до 167 тисяч),
цитує документ видання «Комерсант Україна».
У прокуратурі невдоволені якістю розслідування справ, пов`язаних з боротьбою з
організованою злочинністю. У документі підкреслюється, що з 10 тисяч вивчених
справ "скасовані майже 300 незаконних постанов і внесені більше 500
письмових вказівок… 620 посадовців (слідчих органів) притягнуті до
дисциплінарної відповідальності".
Ще одна істотна претензія до слідчих органів торкається необґрунтовано частого
проведення "оперативно-технічних заходів, що тимчасово обмежують
конституційні права громадян". В організаційно-правовому управлінні ГПУ
пояснили, що під це визначення підпадають прослуховування, негласне проникнення
в житло і негласне зняття інформації. "Обшуки і зовнішнє спостереження
сюди не включені", – зазначило джерело в Генпрокуратурі.
У 2010 році слідство активізувало використання вищезазначених методів.
"Питома вага матеріалів цих заходів як доказів у кримінальному судочинстві
склав 12% у спецпідрозділів МВС і 15% у СБУ", – говориться в звіті. Рік
тому ці показники складали 10% і 13% відповідно. При цьому обсяги
оперативно-технічних заходів, що проводяться, ще значніші – за даними ГПУ,
"лише в кожному десятому випадку вони використовуються як докази в
кримінальному судочинстві".
Глава СБУ Валерій Хорошковський заявив, що не бачить проблем у такому активному
використанні прослуховування. "Я вважаю, що це (15%) невелика цифра. Ми
зобов`язані перевіряти будь-яку інформацію, і іноді це доводиться робити за
допомогою контррозвідувальних справ (припускають спрощену процедуру дозволу
негласного зняття інформації). І звичайно, іноді наші дані не
підтверджуються", – пояснив він.
У ГПУ дотримуються іншої думки відносно необхідності активного і часто
безрезультатного використання технічних заходів, що порушують права громадян.
Обґрунтовуючи недоцільність їх масового застосування, у прокуратурі посилаються
на нерівномірність їх використання. "У деяких регіонах такі
оперативно-технічні заходи застосовуються в одиничних випадках", –
говориться у звіті.
Кілька розділів документу присвячені боротьбі з корупцією та хабарництвом.
Серед іншого, зазначається, що в 2010 році один народний депутат
"притягався до адміністративної відповідальності (оштрафований) за
здійснення корупційних дій". Проте у прес-службі ГПУ не змогли уточнити
прізвище депутата.
Львівський портал