Львівська крайова організація Народного Руху України ухвалила
заяву з приводу засудження європейською спільнотою присвоєння Степанові Бандері
звання Героя України. У своїй заяві
львівські рухівці звертаються «до голови Європарламенту і всіх депутатів із
вимогою відмінити необдуману резолюцію щодо Степана Бандери як прикру і
помилкову».
Подаємо повний текст заяви:
«На початку липня минулого року Парламентська асамблея
Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) на засіданні у
Вільнюсі (Литва) ухвалила резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи: заохочення
прав людини та цивільних свобод у регіоні ОБСЄ у ХХІ столітті». Ця резолюція,
за яку проголосували 553 депутати (44 – «проти» і 33 – «утрималися»), через
понад 60 років, нарешті, прирівняла сталінізм до нацизму і закликала до
рішучого засудження на світовому рівні злочинів проти людства, скоєних цими двома
тоталітарними режимами.
Міжнародним днем пам’яті жертв нацизму і сталінізму
визначено 23 серпня, той день, коли 1939 року було підписано таємний і ганебний пакт Молотова-Ріббентропа, що
призвів до поділу Східної Європи на сфери впливу між сталінським Радянським
Союзом і гітлерівською Німеччиною. Саме цей радянсько-німецький договір став
детонатором Другої світової війни, що почалася майже з одночасного нападу на
Польщу німецьких і радянських військ у вересні 1939-го.
Українське населення Західної України не хотіло жодного
окупанта – ані польського, ані радянського, ані німецького. Українці хотіли і
мали законне право на свою державу. І саме український патріот, національний
герой Степан Бандера, ніколи не шкодуючи життя і ні перед ким не складаючи
зброї, боровся проти всіх трьох окупаційних режимів, які володіли в середині XХ
століття західноукраїнськими землями.
За це Степан Бандера сидів спочатку у польській в’язниці,
відтак у німецькому концтаборі і, нарешті, був убитий радянським агентом у
повоєнному Мюнхені. Бандера був серйозним і сильним ворогом усіх окупантів
української землі. Бандера був і досі залишається кісткою в горлі всіх, хто є
відкритим або прихованим ворогом української державності. Кожен народ гордився
б таким своїм героєм. Кожен народ, маючи таких героїв, стає нацією.
Такою простою і недипломатичною є історична правда. Тож
Європі, що завжди нехтувала українською історією, і неодноразово зраджувала
нашу державність заради своїх геополітичних вигод, час виправляти помилки.
Насамперед, щодо оцінки діяльності Степана Бандери, в’язня концтабору
Заксенгаузен, де й досі немає меморіальної таблиці про це.
Недавня резолюція Європарламенту щодо жалю депутатів з
приводу присвоєння Степану Бандері звання Героя України та їхніх сподівань на
те, що новообраний Президент України Віктор Янукович відмінить цей указ Віктора
Ющенка, є безпрецедентною політичною провокацією проти України і втручанням у
її внутрішні справи. Депутати Європарламенту від Польщі та Німеччини – ініціатори
цієї резолюції дуже підвели своїх необізнаних колег із інших країн,
безпідставно записавши Бандеру в колаборанти.
Інакше вони спочатку би мали проголосувати за відкликання
звань майже 13-ти тисяч Героїв Радянського Союзу, в тому числі й кількох
польських військовослужбовців, котрі воювали на боці одного із тоталітарних
режимів. Європарламент також мав би сподіватися на те, що нинішнє польське
керівництво відбере найвищу державну нагороду – орден Білого Орла – у
польського політичного та військового діяча Юзефа Пілсудського, котрий спочатку
зрадив Українську Народну Республіку у спільній боротьбі проти більшовиків, а
згодом ініціював жорстоку окупаційну пацифікацію-винищення всього українського
на західноукраїнських землях.
А депутати Європарламенту від Німеччини, як мінімум, повинні
були б замислитися, чому через сімдесят років після Другої світової війни
найбільшим нацистським злочинцем на увесь світ нині постав українець Іван
Дем’янюк. Невже всі решта представники двох тоталітарних злочинних режимів уже
покарані – у Німеччині, Польщі, Росії, Франції? Скільки тисяч європейців
служили і прислужували нацистам і більшовикам?
Лицемірство у міждержавній політиці – нікудишній лоцман, а
дешевий газ і нафта – занадто дорога плата за нього у довготривалому
історичному контексті. Головою Європарламенту нині є польський політик Єжи
Кароль Бузек. Тож Львівська крайова організація НРУ сподівається, що пан Бузек
ліпше від своїх колег-депутатів знає історію і пам’ятає принагідно, чим
закінчувалися у минулому для Польщі загравання із сусідніми імперіями коштом
українців. Нині нікому не треба, щоб трагічна історія повторювалася – навіть у
вигляді фарсу. Тому ми звертаємося до голови Європарламенту і всіх депутатів із
вимогою відмінити свою необдуману резолюцію щодо Степана Бандери як прикру і
помилкову. Цим вони покажуть лише свою силу і зрілість, а не слабкість і
некомпетентність, бо той, хто проходить випробування правдою, завжди стає
сильнішим та мудрішим».
Заява була прийнята на засіданні Проводу ЛКО НРУ 02 березня 2010р.
Львівський портал