Через недосконале законодавство назви підприємств, що написані недержавною мовою і надалі зможуть безперешкодно існувати. Про це йшлося сьогодні на прес-конференції на тему: «Функціонування української мови як державної на території Львівської області».
За словами начальника управління з питань внутрішньої політики Львівської ОДА Ігоря Ожиївського, у депутатів Львівської облради та загалом у мешканців Львівщини виникало чимало запитань щодо законності існування назв підприємств, а також візуальної реклами, написи котрих здійснені не державною мовою. Зокрема, йдеться про наступні підприємства: мережа мобільних салонів «Євросєть», «Сигарний Дом «Фортуна», виставковий комплекс «Lemberg», мережа дитячих магазинів «Антошка», готельний комплекс «Галіція» та ін.
Однак змінити ці назви фактично не має можливості, оскільки усі вони мають Свідоцтво на знак для товарів та послуг Державного департаменту інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України.
«Міносвіти реєструвало це як торгові марки і з їх перекладом маємо проблеми», – зазначив І.Ожиївський.
За його словами, роз’яснення щодо цієї проблеми надав і Комітет з питань свободи слова і інформації Верховної Ради України. «Нам пояснили, що знак для товарів і послуг є зображенням і всі елементу знаку повинні сприйматися як зображення, а не як слова, що мають смислове значення. Тому слово чи літера, які є елементами знаку, є лише графічними символами й не підлягають перекладу будь-якою мовою. Так відповів комітет ВРУ. Тому, на мою думку, багато залежить від тих, хто відкриває підприємство, саме вони мають думати про патріотизм, реєструючи свої назви», – додав І.Ожиївський.
Своєю чергою юрист управління у справах захисту прав споживачів Львівської області Владислав Сорока повідомив, що працівниками управління у першому півріччі 2009 року за порушення мовного законодавства було стягнуто штрафів на території області на майже 70 тис. грн.
За його словами, за період з січня 2008 року по травень та першу декаду червня 2009 року спеціалісти управління зняли з реалізації товарів (робіт, послуг) без надання інформації державної державною мовою на суму понад 1,9 млн грн.
«У нас недосконале законодавство. Управління контролює питання дотримання суб’єктами господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства, послуг та реклами, опираючись на Закон України «Про мови в Українській РСР» від 1989 р. Тоді ще не було стільки імпорту, тому чимало важливих зараз питань є просто не прописані», – зазначив В.Сорока.
Відтак, стосовно товарів, то законодавство України передбачає, що маркування, етикетки на товарах, інструкції щодо користування ними, якщо вони вироблені в Україні виконуються виключно українською мовою. На окремі товари іноземного походження, а саме: технічно-складні побутові товари, які ввозяться в Україну, експлуатаційні документи мають бути виконані державною мовою країни та мовою держави походження товару. На інші групи непродовольчих товарів іноземного виробництва чинне законодавство не містить прямої норми щодо надання інформації лише українською мовою.
Львівський портал