Звинувачувати один одного в політичних переслідуваннях, нападах, замахах з будь-якого приводу і без нього у нашій країні стало вже модним.
Цього не цурається жоден політик – починаючи з найвищих посадових осіб держави, і закінчуючи сільським депутатом, – будь-яку п’яну бійку з сусідом трактує не інакше як напад на політичній основі.
Варто лише поглянути на подібні «політичні репресії» озброєним оком, як вони, як правило, виявляються звичайнісіньким побутовим конфліктом. У кращому випадку. А от у гіршому…
Злочин
У лютому цього року невідомий скоїв напад на Дмитра Басарабу, секретаря Львівського обкому СПУ, помічника народного депутата України Ярослава Мендуся. Невідомі нападники плеснули соляну кислоту просто йому в очі.
У липні цього року відбувся ще один напад. Невідомі підбігли до секретаря Львівського міськкому СПУ Сергія Гончарука, коли той виходив з свого дому. Гончарука били доти, поки він не знепритомнів. Після чого зловмисники втекли, навіть не взявши з собою цінних речей. Лікарі констатували перелом руки, черепно-мозкову травму і численні гематоми.
У відповідь соціалісти, як і слід було чекати, розродилися цілою хвилею заяв, у яких йшлося про розгорнуту на Львівщині кампанію політичних переслідувань активістів СПУ.
Львівські соціалісти відкрито не виключали політичний підтекст провокації, оскільки «послідовна і принципова позиція СПУ з ряду важливих питань суспільно-політичного життя може заважати багатьом силам». За словами довгорічного лідера львівських соціалістів і тодішнього першого секретаря Львівського обкому СПУ Євгена Таліпова, злочин було направлено на залякування й розкол соціалістів. Але він не досягне своєї мети, – заявляв Є.Таліпов. Оскільки, лави СПУ міцні, соціалісти впевнені у своїх силах і у правильності своєї позиції.
“Це не що інше, як кампанія політичних переслідувань, яка почалась у Львівській області”, – декламував Євген Таліпов. Справу відправили на контроль особисто голові партії Олександрові Морозу, а той відповідно ще одному своєму одно партійцю і одночасно міністру внутрішніх справ Василю Цушку.
Затримані
Одразу хочемо відкинути звинувачення у найменшій зловтісі стосовно наведених вище фактів. Злочин є злочином, хто б і навіщо його не вчинив, тим паче коли йдеться про завдання людині важких тілесних ушкоджень. Нам йдеться лише про переведення звичайного, хоч і жорстокого криміналу у площину політичних баталій. Бо в подібних випадках завжди хочеться спитати: «А чи був хлопчик?».
От тепер стосовно «хлопчика». Зовсім нещодавно ЦГЗ ГУ МВС України у Львівській області повідомило, що правоохоронці затримали нападників на керівників Львівської обласної організації СПУ Сергія Гончарука та Дмитра Басарабу. Обидва затримані виявилися 46-річними мешканцями Буського р-н. Один з них – заступник начальник охоронного підприємства Буська, а інший – безробітний, раніше судимий. До слова, першого міліція звинувачує у нападі лише на С.Гончарука, а другому інкримінує обидва злочини.
Однак найголовніше не в цьому. А в тому, що обидва “злочинці” виявилися, не злісними бандерівцями чи помаранчевими зловмисниками, котрі ненавидять коаліціянтів, а членами тієї ж СОЦІАЛІСТИЧНОЇ партії. Невже йдеться про партійні “розборки”?
Свій свого не познаша?
Ми попросили прокоментувати отриману від правоохоронців інформацію колишнього керівника львівських соціалістів Євгена Таліпова.
Пан Таліпов одразу почав посилатися на те, що поки триває слідство, немає сенсу ворушити тему до вироку суду. Однак, відповідь на запитання, чи знає він, що обидва затриманих – члени соцпартії – вражає: „По-перше, я їх не знаю. Хіба кожного запам’ятаєш? По-друге, ще не встановлено: винні вони чи ні. Так вони були членами партії, але нині виключені з наших лав через те, що притягнуті до кримінальної відповідальності. А от щодо того, чи напади були пов’язані з перерозподілом посад всередині партії, я вам скажу одне: за той час, що я був на керівній посаді у львівській організації СПУ, на мене ніхто не здійснив жодного нападу, хоча я ходжу без охорони по вулицях, на мітинги… Чому останнім часом здійснюються отакі напади один на одного – треба подумати всім нам разом. Кожна людина повинна розуміти, чому на нього здійснюють напад. Посада першого секретаря – це не те, що ви собі думаєте. Мова не йде про мільйони. В мене був посадовий оклад 1300 гривень. Це ж невеликі гроші».
Постраждалий Сергій Гончарук стриманіше зреагував на запитання про напад: «Це політичне переслідування. “Комусь” хочеться вдарити по іміджу соцпартії. Перед виборами „хтось” хотів розбалансувати систему».
Втім, він не виключає, що напад здійснили через нову посаду (нещодавно С.Гончарука обрано першим секретарем Львівського обкому СПУ, до того він працював першим секретарем Львівського міськкому СПУ): „ Можливо, хотіли, якусь іншу людину на мою посаду поставити перед виборами. Звичайно, це був би зрадник, який завалив би вибори” – каже пан Сергій.
На запитання, чи відомо йому, що за напад на нього затримані члени СПУ, політик відповів неоднозначно „В соцпартію можна прийняти будь-кого…”.
Цікаво, що серед частини львівських соціалістів ходять чутки, що замовником нападу є теж член СПУ, назвемо його С. Ми насмілилися запитати Сергія Гончарука, як він ставиться до подібних припущень. Його реакція була дещо дивною: спершу він засміявся, а потім прокоментував: «Кожен, хто ходить біля мене, може бути нападником. Хочау віці цієї людинине дуже цікаво займатися таким, однак цілком цю версію виключити я не можу”.
Насамкінець пан Гончарук зізнався: „Я знаю, хто мене замовив, але не хочу називати прізвища і відповідати, чи ця людина є моїм однопартійцем».
Галина ПЕТРУШКА, «Львівський портал»