Вічні студенти

Майже 5 тисячам студентів-випускників Міжрегіональної академії управління персоналом не дають дипломів. Уже більше року.

Ця дівчина хотіла стати юристом. Дипломованим спеціалістом з юриспруденції, аби потім, маючи на руках документ про здобуття освіти, влаштуватись на пристойну роботу. У 2002 році Олена Ханас вступила до Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) на спеціальність “правознавство”. У 2006-му отримала диплом бакалавра. Вирішила продовжити навчання для здобуття повної вищої освіти. Але, як кажуть, не судилося.

Щоправда, річ не в тім, що студентка перестала вчитися, складати успішно іспити чи грошей на оплату навчання їй забракло. З її боку усі “умови контракту” було справно виконано. Що ж стосується Академії, то після закінчення курсу навчання Олені, як і усім юристам-випускникам, просто… не видали дипломів. Не видали, і все. Мовляв, чекайте, на їх виготовлення потрібен певний час. Відтоді минув уже рік.

“Ми вчасно платили за навчання”

“Усі роки навчання дитини, — розповідає мама Олени Лариса Макідо, — ми вчасно платили за науку. Бо нам казали: один день протермінуєш — на заняття дитину не пустять. І от тобі на… Діти навчальний заклад закінчили, а документа про це ніхто навіть і не подумував видавати. Коли минув місяць-другий, ми з іншими батьками ходили у ректорат з`ясовувати. Ректор Лазур Петро Юрійович просив ще трішки почекати, ще трішки. Потім ми телефонували, нам знову казали трішки почекати. Ми вже хотіли адвоката найняти і подати позовну заяву до суду. Однак до того не дійшло, бо, як це не дивно, далі вірили, що той день видавання диплома настане. Проте не настав”.

“Виходить, що в мене тільки середня освіта”, — зі сльозами говорить Олена Ханас. За цей час вона уже заміж встигла вийти і дитину народити. Пробувала влаштуватись на роботу — всюди потрібна вища освіта. Одного разу їй уже і пропонували хороше місце праці в банку, але однаково мусив бути диплом.

Та найцікавіше ось що. Таких, як Олена, не тільки півсотні її бідолашних однокурсників. А 4 655 випускників МАУП у всій Україні! Майже п`ять тисяч людей, які залишились, як та бабця у казці, біля розбитого корита — без грошей і без дипломів. Що ж це за ошуканство таке? І що про це думають у самій академії та як коментують у системі освіти?

Розгром МАУП?

Скандали і проблеми у Міжрегіональній академії управління персоналом тривають уже давно. Достатньо лише згадати антисемітську діяльність засновника і президента МАУП Георгія Щокіна та його колег. Що ж до суто освітянської сфери, то поінформовані кола припускають, що зараз триває особиста ворожнеча між паном Щокіним і нинішнім міністром освіти України від Соціалістичної партії України Станіславом Ніколаєнком. Ми не можемо цього стверджувати, але опиратимемось на факти та хронологію розгортання подій.

У липні минулого року Міносвіти опублікувало на своєму інтернет-сайті список вищих навчальних закладів, яких позбавили ліцензії або яким заборонили викладати певні предмети. Зроблено було це для того, аби чергові абітурієнти не помилились із вибором.

Академія, про яку ми сьогодні пишемо, також значилася у цьому “чорному списку”. Дванадцять філіалів закрили цілком, ще у чотирьох — низку факультетів. Йдеться про філіали МАУП у таких містах, як Кривий Ріг, Бориспіль, Дружківка, Макіївка, Житомир, Бердичів, Кременчук, Чернігів, Кам`янець-Подільський, Чернівці, Сімферополь, Ужгород, Кіровоград та інші.

На жаль, отримати пояснення з уст посадовців академії нам не вдалося. Нікого не застанеш на місці: один у відпустці, другий “сьогодні відсутній” і т. д. На сайті Міжрегіональної академії управління персоналом на головній сторінці читаємо про те, що “МАУП — це найбільший недержавний ВНЗ України” і що “випускники Академії отримують диплом про вищу освіту державного зразка та диплом, оформлений відповідно до міжнародних вимог”. Без слів…

Терпіння, терпіння і ще раз терпіння

Станом на цей тиждень уже відбулося кілька судових засідань. У червні цього року Господарський суд Києва ухвалив визнати нечинними рішення Міносвіти про результати ліцензування та акредитації МАУП. Мотивація в Міносвіти, наголосимо, була у тому, що академія перевищила квоти на підготовку студентів. Іншими словами, МАУП видавала забагато дипломів…

Найгірше те, що люди, які витратили час і гроші на навчальний заклад, який їх “кинув”, не знають, що їм робити. Повернення коштів випускників не цікавить. Навіть якщо гроші і повернуть, то хто ж тоді поверне час?

Коментар

Павло ХОБЗЕЙ, начальник Головного управління освіти Львівської облдержадміністрації:

— Тут важко бути однозначним. Хто винен, що діти не отримали дипломів? З одного боку, ті, хто свого часу надав ліцензію закладу, який її не заслуговував. З іншого боку, ми маємо міністра освіти, який хоче підконтрольній йому системі надати відповідного рівня якості, тому закриває частину ВНЗ. Треба сказати, що студентів закладу, який закривають, спершу мали би перевести в інші ВНЗ. Чому цього не було зроблено?… Наразі маємо невирішене протистояння МАУП та Міносвіти. Крапки над “і” розставить тільки суд. Інших варіантів я не бачу. Що порадити випускникам? Розв`язання конфлікту обов`язково настане. Треба лише набратися терпіння і зачекати.