ОСТАННІ НОВИНИ

Незнищенний урожай, або Чи варто селянам страхувати свою працю від стихії

Надія ІГНАТ, «Україна і час»

|

Мій знайомий, пан Іван, завжди повторює, що на землі не доробишся. То град пройде, то грім вдарить, то вітер нашкодить. Ще на початку літа сільгоспвиробники мали надію на гарний урожай пшениці, ріпаку, кукурудзи.

Однак після спеки, буревіїв та інших примх природи багато фермерів і господарств у розпачі — треба підраховувати збитки, а не прибутки. А це мільйони. Та ще й чи не кожний другий аграрій засівав ниву за кошти, взяті у кредит. “УіЧ” на прикладі Львівської області вирішила з`ясувати: чи варто страхувати врожаї від негоди? Висновки невтішні…

Terra inсognita

Спочатку ми звернулися до страхової компанії “Оранта”. Головний спеціаліст Львівської обласної дирекції НАСК “Оранта” Едуард Сирков повідомив, що від початку року у компанії не було укладено жодного страхового договору із сільгоспвиробниками. Селяни чомусь готові терпіти збитки, лише б не платити страхові внески. Гроші немалі, бо є великий ризик втрати врожаю через різні причини. Сума становить не більше п`яти відсотків вартості майбутнього врожаю. Однак для здешевлення цього виду страхування діє державна програма. Інша річ, як використовують ці кошти.

Унаслідок липневої стихії аграрії Бузеччини зазнали збитків на більш ніж 5 мільйонів гривень. Люди втратили кредитні кошти і залишились ні з чим.

— Чому не застрахували майбутнього врожаю? — запитую у голови фермерського господарства “Соколівка” Дмитра Зробка, якому негода знищила приблизно 75 гектарів пшениці й ріпаку.

— Відтоді, як працюю фермером, у районі не пам`ятаю такої практики страхування, — оповідає наш співрозмовник. — Страхові компанії запрошують надто високі суми. А ми і так живемо на позиках. Отож сподіваємось, що біда омине. І чесно скажу, є недовіра до страхових компаній. Вважаю, що вони погано ведуть свою агітаційну роботу. І хочуть із селянина здерти останню свитину.

Приватне підприємство “ГаличАгро” — єдине на Бузеччині, яке застрахувало свої посіви. Але термін дії угоди страхування закінчився наприкінці травня. Керівник вважав, що основна загроза (ріпак взимку не вимерз) минула. Та не минуло й двох днів опісля, як град усе вибив…

Держава повертає половину

— У Бузькому районі працює кілька страхових компаній, які надають свої пропозиції, — розповідає начальник управління агропромислового розвитку Буської райдержадміністрації Анастасія Середницька. — Ми щороку просимо виробників страхувати врожаї. Я завжди кажу: якщо ти вклав мільйон, маєш на коня, май і на вуздечку. До прикладу, за 180 гектарів ріпаку минулого року підприємство заплатило 11 тисяч гривень страхових платежів. Одразу після надання документів держава повернула господареві 5,5 тисячі гривень. Така державна програма допомоги діє і сьогодні. На спеціальний рахунок у район перераховано кошти. Страхуй посіви — і тобі відразу повернуть половину суми. А якщо постраждаєш від негоди, ще й отримаєш відшкодування. І не буде збитків. Так сьогодні працює увесь цивілізований світ. Наші сільгоспвиробники наче дотримуються нових технологій, але, з іншого боку, ще не можуть відірватися від пережитків колгоспу. Фермеру, як і бізнесмену, треба вміти усе прораховувати наперед.

Основну ставку у Бузькому районі аграрії цього року зробили на ріпак. Не застрахувало свої посіви й ПП “Лендком Юкрейн” з британським капіталом. Зате в іноземців були невеликі посіви. Наразі вони готують ґрунт під урожай 2008 року. Спеціалісти твердять, що селянам вдасться дещо надолужити на реалізації зерна, яке відчутно подорожчало, ріпаку. До речі, за тонну останнього сьогодні дають 2 тисячі гривень.

— Виробникам із тих районів, областей України, які постраждали унаслідок засухи, градобою і при цьому брали кредити, відшкодують не 8 відсотків суми, — каже заступник голови ОДА з питань агропромислового комплексу Іван Стефанишин, — а удвічі більше. Також відтерміновано платежі до бюджету. Це єдине, чим наразі можемо допомогти. Ґазди, які зазнали через негоду збитків, мабуть, усе ж зрозуміли, що страхувати майбутній урожай треба. На ринку страхових компаній є доволі нормальні пропозиції. На зустрічі із товаровиробниками їхні представники повідомляли, що уже можна страхувати за рахунок коштів, отриманих через кредит. Практика страхування сільськогосподарських посівів поширена в інших країнах. За будь-яких форс-мажорних обставин селянин не повинен втрачати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.