Олександр Мороз: "Диктатура не пройде!"

Одразу ж після з`їзду Соціалістичної партії України один з головних ньюзмейкерів країни, глава парламенту і лідер СПУ Олександр Мороз зустрівся із журналістами регіональних ЗМІ для відвертої бесіди.

Зустріч відбулася у прес-клубі “Політична палітра України”, який вже не перший рік збирає на одному дискусійному майданчику провідних політиків та журналістів. І перше запитання до Олександра Мороза стосувалося участі СПУ у дострокових виборах.

— Олександре Олександровичу, ви є найголовнішим противником виборів 30 вересня, проте Соцпартія вже затвердила свій список кандидатів у депутати…

— СПУ йде на вибори, щоби перешкодити конституційному перевороту, якого прагнуть олігархічні клани, що затіяли авантюру з достроковими виборами. Нам передрікають проблеми, а насправді голосування українців стане холодним душем саме для тих, хто ініціював перевибори. Соціалістам якраз боятися нічого. Єдине, що нас лякає, — це цілковита зневага до Конституції з боку основних політичних гравців.

Якби Соцпартія не проводила такої роз`яснювальної роботи, а зайнялася суто виборчими процедурами, нам можна було б закинути певну непослідовність. І найголовніше — для українського суспільства, яке доволі спокійно сприймає порушення з боку влади і не реагує на них, таке цинічне ставлення до Конституції і законів було б непоміченим. Це вкрай небезпечно для майбутнього України, оскільки веде до диктатури, до того, проти чого люди виступили на Майдані у 2004 році.

— З якими гаслами соціалісти йдуть на вибори?

— Головною для нас залишається боротьба за права громад. Наше гасло: “Влада і права — місцевим громадам!”

Люди самі повинні бути господарями свого міста, підприємства і т.д. Мати право впливати на формування і розподіл місцевого бюджету, а не випрошувати “подачки” з центру. Жителям Дніпропетровська або Чигирина краще знати, на що насамперед витратити кошти, зароблені громадою: на ремонт лікарні, дороги чи на закупівлю комп`ютерів для школи.

Передача влади на місця передбачає і високу відповідальність керівних місцевих органів. Що зараз можна вимагати зі скерованого з Києва губернатора, для якого важливо, щоби був задоволений “головний начальник”, а не люди на місцях? Народу не потрібні красиві обіцянки — дайте йому реальну владу, і він сам зробить своє життя кращим. Громада сама визначить вартість комунальних послуг, побудує житло для тих, хто у черзі, збільшить соціальні виплати. Українці мають бути справжніми господарями своєї країни, а не “кріпаками” олігархічних груп.

Посилення ролі місцевого самоврядування є продовженням політичної реформи. На жаль, сили, які прийшли до влади після 2004 року, порушили свої обіцянки, дані соціалістам на Майдані, фактично відмовилися від політреформи і навіть виступили зі спробами повернути нинішньому Президентові повноваження його попередника Леоніда Кучми. Це одна з головних причин сьогоднішньої кризи.

— Чи є провина соціалістів у створенні нинішнього політичного протистояння?

— Наша помилка в тому, що ми сконцентрувалися на конкретній роботі, а не на роз`ясненнях своїх позицій у відеороликах і на біґ-бордах.

Рік тому стало зрозуміло, що антикризова коаліція та уряд Януковича прийшли до влади надовго. Ми мали чітке бачення побудови України і реформування її економіки за сценарієм, вигідним більшості українського суспільства. Саме це і не влаштовувало опозицію, яка разом з Президентом стала організатором нинішньої політичної кризи.

Коли соціалістів звинувачують у “зраді ідеалів Майдану”, це нагадує ситуацію, коли злодій кричить: “Тримай злодія!” Опозицію налякала можливість коаліції завершити реформу і передати всю владу на місця: такий сценарій означав би, що Україна вже ніколи не повернеться до диктатури, до часів абсолютної влади в одних руках, до періоду непідконтрольності чиновників перед народом.

Лякала наших опонентів і здатність антикризової коаліції навести лад в економіці. Боротьба українських олігархів за контроль над енергетичними потоками у 2005-2006 роках призвела до зриву домовленостей з Росією і подорожчання газу. Як результат, підвищено квартплату, ціни на продукти та проїзд у транспорті. Перебування в коаліції з “помаранчевими” силами переконало Соцпартію в тому, що ці клани не здатні створити владу, а здатні тільки дерибанити. Після такого гіркого досвіду соціалісти увійшли до складу коаліції з промислово-аграрним капіталом, робота якого забезпечила поліпшення життя людей.

— Які відомі прізвища представляють список СПУ?

— Соцпартія може не тільки обіцяти, але й представити конкретні досягнення своїх прихильників, що працюють на високих посадах за принципами, які ми проголошуємо для всієї країни. Україні відомий такий феномен, як “соціалізм по-бойковськи”. Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, який очолює Володимир Бойко, належить робочим цього підприємства. Запитайте, чи задоволені вони своїми високими доходами, низькими цінами на продукти в їдальнях і магазинах, безпроцентними кредитами на житло та автомобілі, майже безкоштовними путівками у пансіонати на морі, розвиненою інфраструктурою міста і сучасною медициною, доступною кожному. Та черга вишиковується влаштуватися працювати на цей комбінат!

СПУ делегувала у керівництво країною декількох міністрів, і всі вони мають свої досягнення. Глава МВС Василь Цушко утримав в рамках закону країну, що дійшла до межі кровопролиття та громадянської війни. Міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко забезпечив учителям високі зарплати, квартири, збільшення бюджетних вступів до ВНЗ. Міністр транспорту Микола Рудьковський реформує одну з найскладніших галузей. Валентина Семенюк на чолі Фонду держмайна припинила розбазарювання державних коштів і майна, забезпечила чесну приватизацію об`єктів. Усі вони — на чолі списку СПУ на цих виборах. Крім того, представники СПУ обрані мерами більше 1000 населених пунктів країни, у місцевих радах близько 21 тисячі депутатів-соціалістів.

Багато соціальних проектів було ухвалено у парламенті тільки завдяки тому, що СПУ, перебуваючи в коаліції, домагалася цього. Зокрема, проголосовано за проекти про підвищення пенсій, пільг дітям війни. Завдяки СПУ був відновлений комітет у справах ветеранів та інвалідів, скасований у 2005 році.