ОСТАННІ НОВИНИ

Володимир Гірняк: «Львів виграє від концесії теплоенерго»

Галина ЖАГАЛЯК, «Львівський портал»

|

Яку долю готують теплопостачальним підприємствам міста? Про це розповідає секретар комісії міськради з питань теплопостачання Володимир Гірняк.

– Пане Володимире, над чим тепер працює Ваша комісія?

– Комісія розробляє стратегію розвитку теплопостачального господарства Львова. До сьогодні ми з’ясовували, що коїться в тій сфері і зрозуміли, що в тепловому господарстві Львова суцільний безлад. Система зношена на 60%, при тому, що критичною межею вважають 70%. Наприклад, в Алчевську, коли сталася техногенна катастрофа, труби було зношено на 85%. Отже, Львів не далекий від тієї межі і його система теплопостачання потребує серйозних капіталовкладень. За розрахунками, які провели фахівці «Львівтеплонерего» та «Залізничтеплоенерго», у Львові треба встановити понад тисячу індивідуальних теплових пунктів і 120 кілометрів труб. Для цього протягом трьох-чотирьох років необхідне влиття приблизно 400 мільйонів гривень.

– Яким чином місто планує залучати ці кошти?

– Власне, зараз і визначатимуть схему залучення. Є кілька варіантів. Один з них – кредити. Однак кредитні ставки дуже високі, крім того, маємо не зовсім позитивний досвід кредиту «Львівводоканалу», коли було залучено чималі кошти, де значну суму потратило місто, а роботу до кінця не виконали. У підсумку місто за цей кредит разом з відсотками винне 40 мільйонів доларів. А це більше, ніж бюджет розвитку Львова цього року. Тому розглядають інші два варіанти. Мені симпатичніший той, який пропонують керівники теплопостачальних підприємств та підтримує перший заступник міського голови Микола Одуха – він полягає в здаванні «Львівтеплоенерго» в концесію. А «Залізничтеплоенерго» залишається працювати в тому самому режимі. Друга пропозиція – це пропозиція радника міського голови пана Бабака. Він говорить про те, що нам треба створити спільне підприємство, в яке «Львівтеплоенерго» вкладе майно і землю. На підприємство прийде якийсь інвестор, який так само вкладе певні кошти і буде управляти ним.

– Ви сказали, що схильні більше до концесії, ніж до створення спільного підприємства. Може пояснити, чому?

– Ті аргументи, що я почув, схиляють мене до концесії. Бо вона передбачає чіткий механізм залучення коштів. Концесіонера залучають на публічних конкурсних засадах, він бере на себе зобов’язання вкласти 400 мільйонів гривень у теплоенерго, підписує договір, згідно з яким має погоджувати з міською радою тарифи на тепло. Концесіонер також бере на себе всі борги підприємства, приносить сюди технології, перебирає управління. Звичайно, що він буде заробляти на теплоенерго, але, з іншого боку, місто самостійно не може на ньому заробити. Підприємство приносить тільки збитки, а система теплопостачання потребує реформування. У вересні чи жовтні ми знову зіткнемося зі старою проблемою: підніметься ціна на газ, виконавчі органи підвищать тарифи, а в напрямі енергозбереження нічого не буде зроблено. Тому, думаю, від реформування теплоенерго за рахунок концесії львів’яни почуватимуться тільки краще.

– А від створення спільного підприємства?

– А створення спільного підприємства означає, що ми віддамо у власність інвестору без жодних зобов’язань майно і землю. Звідки отримуватимуть кошти – не відомо. Жодних зобов’язань і гарантій інвестор на себе брати не буде. Один з варіантів, який пропонує радник міського голови пан Бабак, такий: у спільне підприємство місто вносить майно і землю, що становитиме 51% статутного фонду. А 49% вносить інвестор, який перебирає на себе управління. Частка, яку внесе місто, вже не належатиме йому, а належатиме тому приватному новоствореному підприємству, яким буде керувати менеджер-інвестор. Натомість у разі концесії все чітко – вся власність залишається у міста, просто концесіонер бере в управління підприємство на 20 чи 30 років і вкладає в нього кошти, передбачені договором.

Коли Ви говорите про інвестора, маєте на увазі конкретних людей?

Ні, я ще не знаю, що вони собою представляють. Але ми будемо їх слухати на комісії. Це всесвітньо відомі фірми, які готові вкладати кошти в концесію. Стосовно ж спільного підприємства, то тут таких фірм я не бачу. Принаймні нам нічого не кажуть. Кажуть просто, що треба інвестора. Це може бути один інвестор, а може й кілька. Виникає дуже багато питань, все виглядає дуже завуальовано. Тому я вважаю, що цей процес має бути максимально публічним. Громада має знати, куди рухається місто. Відтак ми запропонували за два-три тижні провести серйозний публічний круглий стіл. У ньому мають узяти участь депутати, міський голова, його радники та виконавчі органи. Я також запропонував запросити на круглий стіл журналістів, щоб кожен чиновник міг публічно задекларувати свою позицію.

До якого з варіантів схиляється міський голова?

– Політику в сфері теплопостачання у Львові сьогодні фактично формує радник міського голови пан Бабак. Позиція міського голови і виконавчих органів з цього питання залежить від нього. Андрій Садовий дослуховується до нього, бо той є доволі грамотною людиною.

Але, на мою думку, складається трохи ненормальна ситуація. Відразу скажу, що я дуже поважаю пана Бабака, бо він дуже фахова людина, але все ж таки він не відповідає своєю посадою за теплову сферу. Попри це, пан Бабак викликає на наради керівників департаментів та керівників комунальних підприємств, чомусь дає їм доручення. Нехай ця людина спочатку обійме конкретну посаду, за яку відповідатиме. Бо не може бути так, щоб радник керував заступником міського голови чи керівником департаменту.

Отож, наскільки я бачу, міський голова проти концесії, хоча більшість поки що за неї. Іншої позиції мер наразі не декларує.

Якщо ж усе-таки міська рада не зможе до жовтня визначитися, чи реальною буде загроза банкрутства «Львівтеплонерго»?

– Насправді ситуація вже більш ніж критична. Адже нам досі не відомо, звідки брати кошти на реформування. Якщо ми ще трохи потягнемо, то теплоенерго може збанкрутувати. Здається, таке недавно сталося в Ужгороді. У нас це також цілком реально, бо за минулий рік ми витратили кілька десятків мільйонів гривень, щоб покрити збитки теплопостачального підприємства. Це означає, що ми продавали землю і майно, яке належить громаді, бо неефективно господарювали. Тому, я переконаний, нам треба залучати тих людей, які зможуть ефективно господарювати. І місто не буде мати збитків, і систему теплопостачання буде реформовано.

Щоб витягнути теплове господарство Львова з кризи, обов’язково замінювати керівників теплових підприємств?

По-перше, призначати чи звільняти керівників теплопостачальних підприємств є компетенцією міського голови. Скажу лише те, що в тому, що невчасно підняли тарифи, винні всі, зокрема й виконавчий комітет на чолі з міським головою. Не можна шукати офірних цапів і казати, що в усьому винні керівники теплопостачальних підприємств. На мій погляд, це неправильно. Бо сьогодні треба міняти систему управління, залучати додаткові кошти. А просто заміна Марчака чи Тереха нічого не дасть. Бо ці люди володіють хоча б інформацією, що коїться на їхніх підприємствах. А якщо зараз призначити абсолютно інших людей, які не володіють ситуацією, то буде ще гірше.

Чи зробила комісія висновки стосовно тарифів на тепло, адже на початку весни в міській раді довго дискутували стосовно їх обґрунтованості?

– Ми не знайшли підстав, які б стверджували, що тарифи є неправильними. Зросла ціна на газ і, відповідно, зросла складова тарифу. Я думаю, що з тарифами ситуація більш-менш прозора. Інше важливе питання, що завдяки енергоощадним технологіям можна економити 30-40% споживання газу, який значно впливає на тариф. Завдяки цьому знижувати або принаймні тримати на рівні тариф на тепло, коли зросте ціна на газ. Бо, очевидно, з нового опалювального сезону ціна на газ знову зросте.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *