На вихідних в двадцять четвертий раз тисячі українців з усього світу з`їхались на традиційне свято лемківської культури у Ждиню у центрі Лемківщини, неподалік словацького кордону, передає прес-служба обласної ради.
Цього року в рідні гори приїхало понад десять тисяч лемків, вперше – лемки Луганщини. Організатори також тішаться тим, що на фестиваль усе частіше приїжджають люди, які хоч і не є лемками, проте хочуть долучитися до багатої лемківської культури.
Відкриття лемківського фестивалю знаменувалось запаленням ватри. Після цього розпочали виступи народні та самодіяльні колективи лемків з України, Словаччини, Сербії, Канади, Польщі. Вночі сцену займали рок та поп-гурти.
Останні двадцять років для лемків три дні святкувань на прабатьківській землі – це єдина можливість зібратися разом. Для фестивалю місцева організація лемків купила 10 гектарів землі, вивісила прапор України. Незмінний атрибут «Лемківської ватри» – намет. Сотні шатер стоять на схилах гір. У них живуть ті, хто приїхав на фестиваль. Хоч розмовляють у таборі переважно польською, пісні співають лише українські, себто лемківські. Майже половина учасників фестивалю – молодь. За час святкувань лемки знаходять своїх родичів та односельчан, співають, танцюють, п`ють пиво, згадують минуле.
Вперше “Лемківська Ватра” проводилась в 1982 році у Чорному, пізніше в Бортному, сьогодні місцем її проведення традиційно є Ждиня.
Після Другої Світової війни з ініціативи радянського КДБ і польських комуністичних властей у 1944 по 46 роки більшість лемків була депортована з Польщі до СРСР, а решта, підпавши під акцію “Вісла”, у 1947 році – насильно вигнана на північно-західні землі Польщі. Численні лемківські мальовничі села з церквами зникли з лиця землі, сплюндровано цвинтарі.
Серед відомих лемків Володимир Бортнянський, Богдан Ігор-Антонич, сестри Байко, Микола Горбаль, Андрій Тавпаш, Іван Красовський та багато інших.
