3 грудня в Українському Домі в Києві проходитиме всеукраїнська конференція „Аборт: заперечення права на життя”, ініційована Інститутом родини та подружнього життя Українського католицького університету, Академією медичних наук України та Всеукраїнським фондом “За гідність людини”, передає відділ інформації та зовнішніх зв’язків Українського католицького університету. Організатори мають на меті винести на суспільно-політичний рівень проблему захисту ненародженого життя.
Учасники звернуться до парламентарів, які позиціонують себе як християни, аби вони і в законодавчому полі задекларували свої християнські принципи – заборонити аборти. А відповідно, український електорат мав би ще один орієнтир для свого свідомого політичного вибору – ставлення того чи іншого кандидата до проблеми абортів. Науковці стверджують, що на сьогодні в Україні процвітає внутріутробний геноцид – щороку в Україні відбувається від кількасот тисяч до мільйону вбивств ненароджених дітей.
Богослови доводять, що Божа заповідь – Не вбивай! – поширюється не лише на народжених, а й на людей від моменту їхнього зачаття. Людина не має права позбавляти життя іншу особу, незалежно від стадії розвитку. Джерелом життя є Бог і лише Він може вирішувати кому жити, а кому вмирати і коли вмирати. Аборт – це зухвале перекреслення Божих планів щодо цієї людської істоти, якій Господь подарував життя, відштовхуючи її в небуття й не даючи їй здійснити того завдання, яке Бог запланував для неї в цьому світі. Ембріологія підтверджує богословську теорію про виникнення душі одразу після зачаття, оскільки процес подальшого поділу клітини на різні органи не можна пояснити ні з точки зору біохімії, ні аналізом фізичних процесів, які відбуваються в організмі. Необхідний нематеріальний організаційний центр, яким і є розумна душа.
„Легальне проведення аборту – один із основних чинників, які впливають на катастрофічну демографічну ситуацію в Україні, – говорить науковий працівник Інституту родини та подружнього життя УКУ Петро Гусак. – Навіть, якщо оминути моральний аспект, то безкарно нищаться громадяни України, які могли би в майбутньому працювати на розвиток нашої держави. Оскільки, не всі є вірними Церков, не всі слухають своїх проповідників, то закон виступає у ролі виховника громадян, адже йому зобов’язані підкорятися всі. Сьогодні за українським законодавством, людина, яка ще не народжена, не є суб’єктом права й не має гарантованого права на життя”.
Два роки тому єрархи основних конфесій, які належать до Всеукраїнської Ради Церков, підписали звернення до уряду та Президента про заборону легального аборту яко замаху на людське життя. Серед підписантів є представники УГКЦ, РКЦ, УПЦ КП, УПЦ МП, адвентисти 7 дня, баптисти, євангельські християни, лютерани. Прихильники заборони абортів наразі констатують два позитивні зрушення, які відбулися впродовж останнього року в Україні. Один крок на прощання зробив колишній Президент України Леонід Кучма, видавши 1 січня 2005 року останній указ про скорочення терміну дозволеного аборту з 28 до 22 тижнів вагітності. Значно позитивнішим моментом є виконання теперішнім Президентом Віктором Ющенком своєї передвиборчої обіцянки про надання допомоги по народженню дитини в розмірі 8,5 тисяч гривень, що спричинилося до підвищення бажання вагітності та народження дітей.
