Керівник Миколаївського цементного заводу подав пропозиції щодо спалювання сміття, зокрема кислих гудронів, на цьому підприємстві, – повідомив сьогодні, 21 жовтня, під час засідання в.о. начальника Державного управління екології України у Львівській області Богдан Матолич.
Б. Матолич розповів, що керівник цього заводу є громадянином Польщі і представляє французьку фірму «Ля Фарж». Він і запропонував свою технологію спалювання сміття, зокрема – кислих гудронів, але, на разі, це на рівні пропозицій, повідомляє ЗІК.
За словами Б. Матолича, у Львівській області є 550 тис. тонн кислих гудронів, які знаходяться у відстійниках як продукти переробки нафтопродуктів Дрогобицьким нафтопереробним заводом і у районі Грибович. «З першого дня, як я очолив це управління, щодня відбувалася відписка цілої купи паперів у різні інстанції щодо питань, пов’язаних з кислими гудронами. Але це є одна проблема. Сьогодні також є кілька фірм німецьких, американських, вітчизняних, які мають відповідні технології переробки кислих гудронів. Ми поставили їм як вимогу подати відповідні проекти, які мають від експертів екологічний висновок і тоді поставили запитання, чи можна застосовувати цю схему, чи ні.
Друга справа – імпортовані гудрони. Сьогодні біля 17 тис. тонн кислих гудронів зберігається у Новому Роздолі на «Сірці», 1,2 тис. тонн знаходиться на Добротвірській ТЕС, біля 0,5 тис. тонн є у Дрогобичі на площі тресту «Карпатпромбуд» і решта гудронів є у Дашаві. Щодо цих гудронів, то ми власникам ставимо умови із забезпечення збереження гудронів, щоб вони не впливали на навколишнє середовище. Періодично наш відділ аналітичного контролю відбирає проби повітря, грунту, вод. Крім того, на сьогодні ми не маємо висновків відповідних акредитованих лабораторій щодо вмісту шкідливих речовин у гудронах. Наразі мені дали висновки двохрічної давності про те, що ці гудрони є абсолютно безпечні. Натомість прокуратура має висновки інші, про те, що ці гудрони є страшно небезпечні для оточення. Тому ми зараз замовили паралельний аналіз з відбором по місцю зберігання гудронів із залученням представників місцевої влади і громадськості. Після цього гудрони опечатають і у Києві проведуть їх дослідження», – сказав в.о. начальника Держуправління екології області.
