Блаженніший Любомир (Гузар) прийняв участь у двох важливих подіях в житті УГКЦ – архієрейській хіротонії преосвященного владики Миколи (Сімкайла), єпарха Коломийсько-Чернівецького, та інтронізації (введення на престол) преосвященного владики Володимира (Війтишина), єпарха Івано-Франківського. Ці визначні події відбулись у вівторок, 12 липня 2005 року, на святі Святих первоверховних апостолів Петра і Павла в катедральному соборі Воскресіння Господнього в м. Івано-Франківську. Повідомляє прес-секретаріат Глави УГКЦ.
Ці події відбулись завдяки тому, що 2 червня 2005 року у Ватикані було повідомлено, що Папа Венедикт XVI поблагословив ряд рішення синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Для участі у хіротонії нового владики до Івано-Франківська прибули Блаженніший Любомир (Гузар), Глава Української Греко-Католицької Церкви, високопреосвященний Архієпископ Іван (Юркович), Апостольський нунцій в Україні, Високопреосвященний Архієпископ Іван (Мартиняк), Митрополит Перемишльсько-Варшавський, Владики УГКЦ з України та з-закордону, Владика Римо-Католицької Церкви в Україні, священики та миряни.
Літургія, яку очолив Блаженніший Любомир, розпочалася об 11.00. Спочатку Владика-номінат Микола (Сімкайло), згідно із обрядом, засвідчив свою віру у Пресвяту Трійцю, воплочення Ісуса Христа та інші правди, яких навчає Церква. Це було зроблено тому, що єпископ – це вчитель довірених його проводові вірних. Тому він має вірити і приймати все, чого навчає Христова Церква.
Згодом розпочалася хіротонія Владики Миколи. Головним святителем був Блаженніший Любомир, а співсвятителями – високопреосвященний Владика Іван (Мартиняк), преосвященний Владика Софрон (Мудрий) та преосвященний Владика Володимир (Війтишин).
На початку проповіді Глава УГКЦ наголосив на історичному значенні цієї хіротонії. Відтак Блаженніший Любомир коротко представив 120-літню ретроспективу Станіславівської (тепер Івано-Франківської єпархії). А тоді продовжив: «Сьогодні ми передаємо провід цієї єпархії у руки Владики Володимира (Війтишина). Це історична хвилина, бо кожне передання церковної влади, а радше служіння – це надзвичайно важливий момент, адже він є символом життя, символом продовження… У житті людини, як і всіх живих істот, немає зупинок, а є або ріст, або загибель. Нашим бажанням є, щоб ця єпархія і ці довірені вам душі і надалі були у процесі розквіту та ставали символом кращого майбутнього».
У проповіді Глава УГКЦ із словами побажання також звернувся до нововисвяченого архієрея Миколи. Він закликав його «бути добрим завідателем архієрейських благодатей». Для цього, за словами Блаженнішого Любомира, потрібно любити свій народ і мати гаряче серце. А також закликав усіх мешканців Івано-Франківська сприймати цю урочистість як подію не місцевого, а всеукраїнського, всецерковного значення. «Доказом зрілості і церковної, і народної є стан, коли ми вміємо глянути за межі своєї парафії, єпархії і побачити весь народ, цілу Церкву», – сказав щодо цього предстоятель УГКЦ.
