Товариство української мови ім. Т. Шевченка „Просвіта“, Львівське обласне Педагогічне товариство ім. Г. Ващенка, Асоціація „Відроджені гімназії України“, Громадська організація „Асоціація „Взаємодія“ та Львівський відділ Союзу українок вважають передчасним і фінансово обтяжливим проведення Установчого з’їзду Громадської ради освітян і науковців у Києві 28 січня 2005 року. Подаємо текст їхньої заяви:
„Створення у Львові з ініціативи Комітету з питань освіти і науки ВРУ, тобто за вказівкою „згори“, „обласної Громадської ради освітян і науковців“, вважаємо спробою номенклатури реанімувати радянський стиль керування суспільним життям, узурпувати нішу громадського сектора та обмежити право громадян на добровільні об’єднання.
Створення громадської інституції з ініціативи будь-якої гілки влади, виконавчої чи представницької, є порушенням засадничих принципів демократії та демократичних правил і процедур творення громадських інституцій. Приховане від громадськості, кулуарне утворення „ради“ чиновниками суперечить чинному законодавству та є відвертою фальсифікацією основних положень Закону „Про об“єднання громадян“.
Відомо, що ні в навчальних закладах, ні в районних профспілках освіти не відбувалося жодних зборів з попереднього обговорення та висунення делегатів на обласну установчу конференцію „громадської ради“. Деяких членів цієї ради повідомили телефоном про включення до її списку. Створені таким способом громадські інституції, стають силою і рупором влади, виразником інтересів номенклатури. Це призводить до ще більшого відчуження між громадянами і владою, поглиблення недовіри до громадської праці та дискредитації громадського руху взагалі.
Таку активність посадовців і адміністраторів розцінюємо, як спробу „вписатися“ в громадський сектор та контролювати діяльність виконавчої влади, а також отримувати, як „громадська“ організація, фінансування від міжнародних благодійних фондів для реалізації своїх проектів.
Основна ж функція громадянського суспільства, як самоорганізованого громадського механізму та громадських організацій як інституцій громадянського суспільства – це бути „противагою владним структурам, головним заборолом проти можливих спроб узурпації влади“
Особи, що спричинилися до утворення такої квазігромадської організації забули, що після Помаранчевої революції посадовці стають під пильне око вільних громадян України, які не дозволять зруйнувати надії і сподівання Майдану. Влада на всіх рівнях повинна бути відкритою, чесною і відповідальною.
Вважаємо, що створення Громадських рад для налагодження співпраці громадськості з органами державної влади є необхідністю і потребою часу. При умові, якщо сформований новий уряд і призначений новий міністр освіти і науки України запропонує основні напрями розвитку освіти і науки на найближчий період, громадськість визначить свою участь у формуванні та реалізації державної освітньої політики.
Не підтримуємо ініціативу Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України щодо створення „Громадської ради“. Висловлюємо недовіру львівській обласній „громадській раді“ освітян і науковців. Повідомляє „Вголос“.
