Незважаючи на те, що представники місцевої влади, опираючись на статистику, вважають, що у Львові є достатньо закладів громадського харчування, самі власники кав’ярень та піцерій, схоже, мають іншу думку. Так, директор ТзОВ “Системи швидкого харчування” Марк Зархін вважає, що у місті немає елітних ресторанів, а частина ресторанів не відповідає реальному форматові. Немає у Львові і ресторанів з відомими шеф-кухарями. Про проблеми та перспективи розвитку ресторанів та кав’ярень міста сьогодні говорили під час засідання прес-клубу реформ.
Начальник управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради Василь Щеглюк повідомив, що у Львові є 1027 закладів громадського харчування, а до кінця року їх кількість збільшиться ще на двісті. Загалом маємо 850 кав’ярень, 40 ресторанів, 45 підприємств щвидкого харчування та інше. Він наголосив, що це 124% і такої кількості закладів практично достатньо.
Натомість, Марк Зархін стверджує, що у Львові бракує ресторанів вищого рівня, куди могли б запросити і дипломатів і високих чиновників. А більшість наших ресторанів не відовідають тому форматові, який вони собі обрали. Водночас, у Львові, на його думку, бракує і ностальгійних кав’ярень. Щодо відомих кухарів, пан Зархін вважає, що їх мало в Києві, а у Львові взагалі немає, бо доброму київському шеф-кухареві треба платити по дві тисячі доларів на місяць, а в нас хоча б триста доларів. Проте він обіцяє, що незабаром створить ресторан, куди люди ходитимуть за ім’ям кухаря. Також вже за кілька місяців пан Зархін планує відкрити біля “Букви” ще одну кав’ярню “Папараці”, у якій, планується, постійними клієнтами будуть львівські журналісти.
У Львові 70% закладів громадського харчування розміщено в житлових будинках і, за словами В. Щеглюка, там немає відповідних умов, існує реальна потреба, щоби заборонити подальше відкриття кав’ярень у житлових будинках. Натомість підприємці вважають, що у центральній частині міста іншого виходу немає, як створювати заклад у будинку, а робити великий ресторан на периферії нема сенсу. Скаржилися вони і на труднощі з владою, власне, на те, що період оформлення документації триває 1-2 роки, а потім ще із зауваженнями “близькими до маразму” присікуються пожежники, санстанція.
Ресторанний бізнес у нас вже потихеньку стає на ноги, відкривається все більше кав’ярень, але самі власники нерідко обирають формат, який реалізувати не під силу. Але Львів місто туристичне, а ресторани та кав’ярні витворюють його обличчя.
