– Найважливіше, що цей указ відбувся і став історичним фактом. Я думаю, що не настільки важливо, раніше чи пізніше відбулося присвоєння звання Герой України Степанові Бандері, а те, що сам факт цього присвоєння залишиться в історії. Це дуже важливо як для українців, які думають про майбутнє, так і для тих українців, які оцінюють минуле.
З іменем Степана Бандери пов’язаний один з найгероїчніших відрізків української історії. «Бандерівцями» називали себе самі учасники визвольного руху, «бандерівцями» їх називали ті, хто проти них боровся. Указ президента – це належна данина пам’яті не тільки особисто Степанові Бандері, але й цілому поколінню, яке боролося за України у лавах ОУН-УПА.
– На Вашу думку, чи не викличе цей указ резонанс серед політиків та населення східної України? Як вони на реагуватимуть?
– Очевидно, що будь-які кроки, пов’язані з історією, викликають значний резонанс, у першу чергу серед політиків. Справа в тому, що у нас політики надто часто зловживають незнанням української історії, нав’язуючи населенню ті чи інші стереотипи. Але я переконаний, що цей указ сприятиме донесенню до всього населення України правди про Степана Бандеру.
– Враховуючи, що незабаром до влади прийде новий президент, чи не зробить він крок назад, скасувавши указ Ющенка?
– Я думаю, ніхто не зможе скасувати цей указ, як і інших кроків президента Ющенка, які були спрямовані на відродження національної пам’яті. Це все є незворотним. Їх вже ніхто не може скасувати, тому що українці вже поступово, можливо, дещо повільніше, ніж хотілося б, відкривають для себе справжню історію. Знову цю історію закрити або переформувати на догоду тому чи іншому політику, я думаю, уже ніхто не зможе.
– Якими мали б бути подальші кроки на шляху до відродження національної пам’яті?
– Я думаю, треба і далі проводити ту роботу, яка проводилась протягом попередніх п’яти років. В першу чергу йдеться про відкриття інформації, документів, які були засекречені. Вони допомагають кожному розібратися з тими чи іншими важкими питаннями української історії. Це по-перше.
По-друге, очевидно, потрібно проводити інформаційні кампанії, особливо для молодих людей, аби у них було більше інтересу до свого минулого. Треба показувати героїчну трагічну українську історію. Це робилося протягом кількох останніх років, і, я переконаний, це робитиметься і далі.
– А які б мали бути прийняті рішення на законодавчому рівні?
– На законодавчому рівні важливий крок, який досі не вирішений, і, на жаль, не перебуває у компетенції Президента – це прийняття закону щодо визнання Української Повстанської Армії учасником українського визвольного руху, і, відповідно, надання воякам УПА особливого соціального статусу ветеранів українського визвольного руху.
Ці питання періодично піднімаються тими чи іншими політичними силами перед черговими виборами, але, на жаль, поки що жодна політична сила не спромоглася завершити це питання тим, щоб провести його через Верховну Раду. Це питання залишається відкритим.
– Чи можна очікувати, що у зв’язком з указом президента про визнання Бандери Героєм України справа щодо визнання ОУН-УПА зрушить з місця?
– Я завжди був і залишаюся оптимістом і вважаю, що в будь-якому випадку такий закон буде прийнятий. Я думаю, він буде прийнятий досить швидко.
Такий закон потрібний не стільки тим людям, які воювали на стороні ОУН-УПА, тому що їх залишилось дуже мало. Цей закон потрібний українській владі для того, щоб вона визначила, спадкоємицею якої України вона є.
Нагадаємо, Президент України Віктор Ющенко сьогодні, 22 січня, видав указ, яким присвоїв провіднику ОУН Степану Бандері звання Героя України.
Львівський портал