«Заява пана Садового викликає у мене щонайменше щиру посмішку. Бо, по-перше, всі незаконні питання на сесіях про звільнення мене з роботи оголошував А.Садовий, вказівки про не фінансування газети «Ратуша» давав А.Садовий і його оточення, у кримінальній справі секон-хендівські німецькі трамваї замішаний радник А.Садового, комітет по проведенню 700-річчю Львова сидів у міській раді з вказівки пана Садового і так далі. Тобто міський голова просить прокуратуру покарати його самого. Це мене дуже тішить, бо це своєрідний садомазохізм – задоволення від того, що людина знає про те, що вона скоювала ці вчинки і каже «покарайте мене».
По-друге, що стосується надання мені охорони, до якої звертається пан Садовий. Тут ситуація така, ще у вересні 2008 року за фактами погроз на мою адресу обласною прокуратурою було порушено кримінальну справу по статті 171 «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». З того часу й до сьогодні ніхто й пальцем не ворухнув, хоча є на диктофоні записані погрози і є свідки. То тепер у передвиборчий період говорити про якусь охорону, чи охорону мого майна, просто смішно. Садовий просто вирішив, що кращий вид оборони – це напад.
Для мене, це є дещо тривожний момент, я цього не приховую, бо зараз будь-хто з будь-чиєї подачі може завалити мені арматурою по голові, а Андрій Садовий, старий любитель журналістів, скаже «ну бачите, я звертався з ініціативою надати йому охорону, а він відмовився, а тепер я то тут причім».
Я завжди дотримувався принципу, якщо на мене нападуть хулігани – охорона може допомогти. А якщо це буде професійне замовлення, то тут ніяка охорона тебе не врятує.
А те, що він просить прокуратуру розслідувати ці випадки, то це нічого не означає. Прокуратура й так їх розслідує, правда не дуже поспішаючи».
Львівський портал